Бочаниця, 26-27.06.2011

Компаньйони: Сергій Малиновський Погода: головний погодний фактор, який був вирішальним - це був вітер. Його сила буле 5-7 метрів за секунду, напрям північно-західний. Ввечері спочатку було тепло й сонячно, в годині о дев'ятій дуже похолодало, довелось вдягати навіть зимову куртку. Наступний день видався теплим і сонячним, тільки вітер не вщухав. Тиск постійно був стабільним 990 гПа Час ловлі: з 19:00 неділі до 18:15 понеділка Місце: пірс номер 16 Зловлено: 41 карась, 1 білий амур, 1 краспопірка, 5 малих дзеркальних карпиків(відпущені), загальна вага риби склала 8 кілограм. Сергій зловив 53 рибини Наживка: опариші Прикормка: власного виробництва з додаванням консервованої кукурудзи і перловки. Потім додав трохи гороху і прикормки "Fish Dream червоний карп". В прикормку налив ароматизатор FishDream "Big Fish" Снасті: фідер, пробував ловити на метод і закинув один спутнік. На ці вихідні прогноз був вкрай не втішним, і постійно змінювався. Більш-менш нормальна погода мала бути лише у вівторок, і саме на вівторок мій друг планував виїзд на рибалку. Я вже хотів відпрошуватись у босса, але мене обрадували в останній робочий день, що вівторок теж вихідний - День Конституції! Я дуже зрадів, що потраплю і в ці вихідні на риболовлю. В суботу прогноз знову змінився, і тепер в понеділок мало бути сонячно, а в вівторок затяжні дощі. Я вмовив Сергія виїхати на риболовлю саме на понеділок а два його друзі приїдуть на рибалку на вівторок. Отож ми приїхали на місце і зайняли разом 16 пірс. Давненько я не ділив свого пірса з кимось, тому довелося потіснитись. Як завжди я закормив місце під комишем і зробив декілька закормочних закидань фідером. Перша риба, яка клюнула - карась грам на 350-400 вселив надію на хороший кльов. Потім у мене клюнуло ще декілька карасі набагато меншого розміру, а у Сергія снасті вперто мовчали. Десь о восьмій вечора вітер трохи притих на пів годинки, саме в цей проміжок часу кінчик фідеру захитався туди-сюди, я підсікнув і витягнув з води білого амура. Десь приблизно на кілограм-півтора. Він клюнув на пучок опаришів. Важливий момент: ввечері Сергій почав знову скаржитись не Вселенську несправедливість, що я ловлю рибу, а в нього і покльовок менше і засікається погано. Тоді я уважно оглянув його фідерну снасть. Зняв гачка "Cobra", якогось маленького розміру і почепив повідка 0.14 з гачком Kamasan B983№14. Після цього діло пішло. Я закинув метода, насадка - кукурудза на волосі. Він без толку простояв години зо три, і я змінив насадку на горох, який без толку простояв ще годин з шість. Як завжди вночі майже нічого не клювало, але Сергій вперто просидів над світлячками до третьої ранку. Я прокинувся о четвертій ранку і приступив до риболовлі. Клювало не сильно і карась в основному був невеличким, хоча іноді ловились і красені. Метод я знову перекинув, оновивши на ньому горох. Один раз на ньому була якась недопокльовка, яку я не реалізував. Пізніше я додав в оснастку ще один коротесенький повідочок і наживив венгерською кулькою, саме на неї зловив пару карасиків. В цей день Сергій ловив явно краще ніж я, на його фідер відбувались клювання частіше і він часто діставав рибу на свої два спутніки. От тільки розмір їх не дуже радував, хоча іноді попадались і великі особини. Один раз навіть клюнув лускатий карпик грамів на 500 на спутнік. Отак ми й ловили до самого вечора, рибка покльовувала, а ми боролись кожного разу при закиданні й витяганні риби з вітром. Вітер був таким сильним, що витягуючи рибу, він робив величезну дугу з лески і сильно її навантажував, так що неясно було чи взагалі ти тягнеш рибу чи ні. Що цікаво, плотва й краснопера майже не клювали(взяли лише по одній). Вудкою на кукурудзу я зловив лише одного дзеркального карпика. Взагалі ці карпики клювали дуже гарно й впевнено, іноді відразу після закидання фідера. Звичайно ми їх всіх випустили. Під вечір до нас приїхали друзі Сергія і зайняли наш пірс. Як виявилось на наступний день у них клювали маленькі карасики навпіл з плотвою.

Наживки та насадки

Мастирка

складові:

• вода 2,5 стакани;
• горох(лущені половинки) 1 стакан;
• манка 1 стакан;
• ванільний цукор 1 пакетик(2 грами);

Сучасний столовий горох для варки навіть не потрібно замочувати, можна сміло відразу варити. Але можна й замочити, гірше не буде. Якщо замочували, то воду потрібно змінити на свіжу - горох розвариться скоріше.
Приготування: Беремо каструлю(яку нешкода), бажано з товстими стінками. Тоді не так сильно буде горох приставати і підгоряти. В каструлю наливаємо холодну воду і засипаємо горох. Доводимо до кипіння і відразу ставимо мінімальний вогонь під нещільно закритою кришкою.

Увага! В момент закипання гороху є дуже велика ймовірність піднімання величезної кількості піни і заливання водою всієї газової плити, будьте пильними!

На мінімальному вогні потрібно варити горох до повного розварення, це триває десь від 40 хвилин до півтори години, в залежності від сорту, якості і давнини гороху. Під кінець варки всипаємо пакетик ванільного цукру. Стан звареного гороху повинен бути таким: якщо підняти кришку, то ми повинні спостерігати вулкани, які набирають повітря і вибухаючи хлопають. Цілий шматків гороху вже не повинно бути, має бути суцільна каша без рідкої води. Якщо до такого стану горох ніяк не доходить, то потрібно доливати холодну сиру воду. Коли горох буде вже потрібної консистенції - не вимикаючи вогонь потроху додаємо ложкою манку і мішаємо суміш. Потрібно довести густину до такого стану, щоб ложкою вже мішати було неможливо. Якщо ложка починає гнутись - знімаємо з вогню і продовжуємо мішати вже в каструлі руками. Вимішати потрібно все до однорідної пластиліно-подібної маси. Логічно, що для річки робимо трішки густішу мастирку, ніж для озер(додаємо більше манки). Далі розбиваємо основний шмат мастирки на багато менших шматків. Ну а далі експериментуємо з ароматними додатками, серед них: какао, ванільний цукор, мед, лляна олія, конопляна олія, подрібнений часник, окріп розпарений, хвоя, аніс. Готові шматки завертаємо в одноразові кульочки і кладемо в холодильник.
Взагалі мастирку потрібно використовувати відразу всю на рибалці, але й в холодильнику вона може зберігатись тиждень.

Горох

складові:

• горох 1 стакан;
• вода 4 стакани.

Горох обов'язково потрібен не лущений, бажано зморщений. Ще більш бажано, щоб він був молодим і солодким.
Приготування: заливаємо горох водойю в каструлі і лишаємо на 12 годин набухати. Після цього ставимо на вогонь, у цій же воді. Варимо 15 хвилин, вогонь вимикаємо і так залишаємо настаюватись годин 12.

Мамалига

складові:

• кукурудзяна мука 1 стакан;
• вода 1 стакан.

Якщо муки немає, то можна на макотерці перетерти кукурудзяну крупу.
Приготування: у каструльку наливаємо воду і ставимо на вогонь. Доводимо до кипіння, робимо мінімальний вогонь і засипаємо туди муку. Вимішуємо все так, щоб не було грудок. Накриваємо кришкою, вимикаємо вогонь і даємо настоятись з півгодини.

Перловка

складові:

• перловка 0.5 стакану;
• 4 стакани води;

Приготування: беремо термос і засипаємо в нього перловку. Далі додаємо туди крутого кип'ятку, закриваємо кришкою і ставимо на 2.5-3 години запарюватись.

Корисні поради:

• вибирати в магазині по даті розфасовки-найсвіжишу,крупнішу і чисту;
• не переварити! перловку(я запарюю в термосі-на чверть обьему засипаю перловку,кипяток трошки не доливаю до верху,і на 3 години);
• висипаю перловку на газету і ділю на 3 частини:в 1-у частину додаю не шкодуючи кукурудзяну олію,в 2-у меду,а в 3-ю поки не додаю нічого.Всі 3 частини перловки пересипаю сухарями і вкладаю в поліетіл.пакетіки-получимо 3 пакетіка перловки-з оліею,з медом,а в 3-ій пакетік кидаемо 2-а шматочки туалетноі бумаги,перед тим накапавши на кожний 3-4 каплі корвалолу!3и -вида перловки готові!
• дуже важливо!!!насажувати перловку на гачок через розріз,який якби ділить зернятко надвоє,жало виступає з гладкоі сторони,я насажую по два зернятка-так відсікаємо дрібноту;
• уважно слідкуємо за кінчиком фідеру-підсікаємо миттєво (як -якщо ловимо на мастирку);
• додавати до прикормки в годівницю трошки ! перловки-не перегодувати !

На кожній водоймі у карася своі примхи,але якщо він там взагалі є,то на олію,чи мед,а тим більше-корвалол він не встоіть!

До всього вищесказаного додам наступне:
1. Обов"язково залишити частину перловки, яку нічим не ароматизуємо. Буває, що найкраще бере на неароматизовану. Сама парена перловка має легкий медовий аромат.
2. Перловка з часником. Видавити в пакетик перловки пів-зубчика часнику. Таку насадку, як на диво, полюбляють всі коропові. Але працює не завжди. Зате як вистелить ...
3. Перловка з корицею. Додати небагато, так, щоб з"явився аромат, але не дуже різкий. Дуже хороша насадка.
4. Перловка в перетертих соняшникових зернятах. Перетираємо злегка підсмажене насіння соняшника на "Мрії", засипаємо ним перловку і додаємо до прикормки. Це одна із найкращих у мене насадок для ловлі карася та й плотви також.
5. По карасю в літню спеку, коли не бере ні на що, рекомендували додавати камфорний спирт (чи олію). Продається в аптеках. Але я скільки не пробував, карася не зловив, зате плотва реагувала.

І ще одне дуже важливе: шукайте арому, на яку краще бере. Якщо кльов ослаб, "вертушкою" по різних типах перловки часто вдається моментально його вернути.

Хробаки

Черви буваються різні, на нашу думку, найкращі - це молоді гнойові хробаки. Роздобути їх можна на звалищах сміття, в тінистих місцях. Викопаних хробаків не можна зберігати в землі, це помилка. Їх потрібно очистити. Особисто я це роблю за допомогою вологого моху. Тобто в коробочку кладу шар моху, далі шар хробаків, знову мох і знову хробаки, і так далі. В такому випадку хробачки зберігаються дуже добре, очищаються від нечистот, робляться верткими живчиками і мабуть дуже смачними :)

Опариші

Опаришів на рибалку ми завжди купуємо в рибацьких магазинах. Дуже бажано, щоб личинки були великими і рухливими. Якщо є можливість - обов'язково на кожні два білі опариші купляємо одного червоного. Чередування опаришів різних кольорів на гачку стимулює рибу до кльову. Зі зберіганням особливо не заморачуємось: кладемо упаковку в двох герметичних кульочках в холодильник. Звичайно потай від дружини :)
Чув, що опаришів можна зберігати в холодильнику тижнями, постійно підгодовуючи творогом. В творог можна додавати різні аромати. Від цього личинки робляться великими й пружними. Незнаю, треба спробувати.

Вибір вудлища для бокового кивка

У кожного рибалки що познайомився із ЛМ рано чи пізно постає проблема вибору правильного вудлища саме під цей вид ловлі. Найперше що варто запам’ятати вудлищ спеціально під ЛМ не робить ЖОДЕН виробник, тому прийти до магазину і сказати: «Дайте мені палку під ЛМ» - буде не правильно! Справа у тому що продавці у більшості своїй зовсім не розбираються що таке ЛМ і з чим її їсти, а отже порадити щось варте уваги не завжди спроможні, хоча є й виключення. Покладатись при виборі вудлища варто лише на себе.

Найперше з чим потрібно визначитись це довжина, яка буде умісна саме для ваших умов рибалки, а також тип оснастки «бігуча» чи «глуха»: якщо це пірс у Бочаниці чи Панталії чи ще десь, то більш придатним буде вудлище із бігучою оснасткою, невеликою катушечкою і довжиною не більше 5.5 метрів, якщо ж риболовля проходить десь на горинській стариці або на Басовому-Куті, де звал у глибину йде на відстані 4-6 метрів від берега, над головою кущі, а по березі висока трава – бігучка не підходить жилка між кільцями постійно чіплятиметься за прибережні рослини, а кущі над головою і позаду не дадуть змоги маніпулювати вудлищем в розкладеному вигляді; тут буде умісним 7-ми метровка із «глухою» оснасткою.

Нижче слідує детальний перелік основних вимог до кивочного вудлища в порядку їх важливості:

1. Вага – (врахуйте вудлище потрібно тримати в руках впродовж усієї риболовлі), як правило чим дорожче – тим легше, бо зроблено із карбону. Карбон теж буває різним, головна його характеристика це модульність (процентне співвідношення), на бланку вудлища вона прописується як: «High modulus carbon” і марка «ІМ-6»; «ІМ-7»; «ІМ-9» - чим більша цифра тим краще і відповідно дорожче вудлище. Не слід вірити дешевим китайцям які пишуть щось таке: «100 % сarbon» - це все туфта.
2. Будова – (швидкий та жорсткий строй – вудлище пружне, не провисає); правильний тест, про який я згадував у попередній статті: 10-30гр..
3. Ціна – (не раджу купувати одне вудлище на все життя за 5-6 тис. одиниць національної валюти) – навіть самий дорогий матеріал стирається на стиках колін за 3-5 сезонів інтенсивної риболовлі - в наслідок частих складань-розкладань колін вудлища. Оптимальним є середній ціновий діапазон 300-700грн., (як для 6-7 метровки), така палочка прослужить навіть довше дорожчих аналогів, бо стінки у неї грубіші – а отже стиратимуться довше!

Інші параметри є менш значними, проте теж важливі:

• катушкотримач (при виборі «болонки») – мініатюрний і з хорошого металу;
• пропускні кільця (теж «болонка») – мінімального розміру і розташовані максимально близько до бланку, щоб не задував вітер;
• колір – при полюванні за обережними поверхневими рибами (червонопера, головень) – матовий темний (чорний, сірий, зелений).

Приведу короткий опис того що ви можете зустріти на прилавках наших рибальських магазинів:

1. Дешеві китайці. Підходить для початківців із хорошою фіз. підготовкою, ну або для бажаючих швидко накачати м’язи поза тренажерним залом - втримати в руках 6-и метрову болонку більше ніж 5 хв. – подвиг, хоча ціна дуже демократична порядку 70-80 грн., махова (без кілець) – ще дешевша 50-60грн. але не набагато легша, отже не ведіться на ціну!
   
2. Дорогі китайці. Цілком підходяще для кивка вудлище, виготовлене як правило із низько-модульного але карбону, ну або композиту, що теж не є погано. Тонші, акуратніші, вдвічі легші за попередні при тій же довжині, ціна 150-350 грн.
   ;
3. Марочні. Дорогі, як правило якісні вудлища від відомих виробників, не скрізь є, але багато хто може привести під замовлення, дуже делікатні, витончені із відмінним строєм, надлегкі, дорогі; ціна 650-1900 національних грошових одиниць.
   

Вибір вудлища під ЛМ – дуже відповідальний крок, не слід купувати перше ж більш-менш придатне вудлище, слід спробувати знайти ідеальне саме для Вас.

Удачі на риболовлі.

Далі буде.

"Літня" мормишка як вона є

Трошки історії.

Мабуть ні для кого не секрет що мормишка із самого початку була винаходом для зимової рибалки. Чому саме для зимової – все просто пасивну риби приходилось виманювати активною грою. Достеменно невідомо хто і коли здогадався спробувати рибалити мормишкою по «відкритій» воді, але чим далі тим більше прихильників у даного методу ловлі.

Діапазон можливих трофеїв однозначно ширший ніж для будь-якого іншого відомого мені способу лову. Автор ловив на літню мормиху: карася, коропа, лина, головня, окуня, судака, щуку, плотву, червонопірку, верховоду, марену, сома, ротана, ляща, густеру, йорша і навіть минька. Тобто простір для маневру надзвичайно широкий і кожна рибалка обертається неочікуваним сюрпризом. Сезон рибалки починається коли сходить крига, а на річках не закінчується всю зиму.

Основним елементом снасті є мормишка.

Елементи снасті.

Вудлище, жилка (у окремих випадках нитка(шнур)), кивок, конектор (з’єднувач вудлища і кивка), мормишка, котушка або мотовило в залежності від типу оснастки «бігуча» або «глуха». «Бігуча» оснастка: мається на увазі використання болонського вудлища (це те що з кільцями) і невеликої котушечки (Рис. 1).

Рис. 1. "Бігуча" оснастка.

«Глуха» оснастка: махове вудлище без кілець, без котушки із невеличким мотовильцем на кінчику (Рис. 2).

Рис. 2. "Глуха" оснастка.

Мормишка.

Мормишка – шматок свинцю із впаяним у нього гачком. Свою назву отримала за візуальну схожість на рачка мормиша. Зараз виготовляють мормишки із різноманітних матеріалів: олова, срібла, заліза, вольфраму і навіть золота, проте на думку автора даного допису найуніверсальнішою і найдоступнішою залишається свинцева.

Рис. 3. Мормишки.

Розповідати про мормишку можна дуже багато і це тема для окремої статті, проте універсальною вважається чорна мурашка вагою 0.6-1.2 грама (Рис. 4).

Рис. 4. Мормишка "чорна мурашка".

Пару слів про вудлище.

Довжина варіюється в залежності від умов (на ЛМ можна ловити як з човна де 8 - ми метровкою рибалити буде просто не зручно так і з берега де вудлище довжино 3-4 метри є малоефективним. Якщо говорити про щось універсальне, то автор радить 6-7 метрів, як для глухої так і для бігучої оснасток. Будова вудлища повинна бути швидкою (після змаху воно має коливатись мінімум разів), жорсткою (не повинно провисати в розкладеному вигляді, саме тому популярний у поплавочників дешевий китайський виріб відомий і нас під загальною назвою «джокер» КАТЕГОРИЧНО не підходить під ЛМ), тест вудлища оптимальний в діапазоні 10-30 грам + - 5 грам (Рис. 5).

Рис. 5. Вудлище.

Якщо вудлище болонське – кільця повинні бути розташовані максимально близько до бланку – щоб не задував жилку вітер.

Жилка.

ЛМ по праву вважають найбільш делікатним видом літньої риболовлі саме за використання найтонших жилок. Оптимальною вважається товщина 0.10 – це основа. Використання повідків – недопустиме. Для крупнішої риби використовують 0.12-0.14, для риби розміром до 200 грам – цілком достатньо 0.08. Вся справа у тому що пружні властивості довгого вудлища не дають змоги жилці рватись. Більшого діаметру не використовують, бо втрачається чутливість снасті - контакт кивка із мормишкою.

Конектор.

Конектор обов’язково повинен бути зробленим із гуми, допускається сплав гуми із пластмасою. Автор купує готові конектори і вставляє в них кивки власного виробництва (Рис. 6, 7).

Рис. 6. Конектор з кивком.

Рис. 7. Конектор.

Кивок.

Виконує функцію сторожка, задає гру приманки – тобто є дуже важливим елементом снасті. Кивки що продаються в магазинах (зимові) нам не підходять – потрібно робити самому або замовляти у автора допису :) Колір кивка – смугастий (помаранчево-кислотно зелений (Рис. 8, 9)),

Рис. 8. Кивок (помаранчево-кислотно зелений).

Рис. 9. Кивок (помаранчево-кислотно зелений).

або однотонний (білий (Рис. 10)).

Рис. 10. Кивок (білий).

Матеріал для виготовлення лавсан товщиною 0.3-0.5 мм. Довжина 12-20 см. Товщина в залежності від ваги мормишки сили вітру сили течії та інших умов.

Лм є надзвичайно захоплюючим методом ловлі. Осягати його краще самотужки спираючись на прочитане вище - тоді він стане вашим улюбленим методом рибалки. Удачі всім. Далі буде.

Весняний "мормишковий" улов.

Наступна стаття з даного циклу "Вибір вудлища для бокового кивка"

Бочаниця (16-17 червня 2011 року)

Час ловлі: з 20:00 четверга, 16 червня до 14:00 п'ятниці, 17 червня 2011р. Місце: пірс номер 17. Улов: 2/3 відра на 20 літрів (карась, плотва/краснопірка). Відпущено: 2 раки, кілька коропців до 150 гр. Наживка: опариші, кукурудза, мамалига, перловка Вирвався на рибалку в будень. В принципі, як і завжди. Розраховував з погодою наступним чином: до четверга кілька днів було хмарно/вітряно/дощило, отже риба не харчувалася; в середу трохи розпогодилося, значить десь в четвер зголодніла риба почне клювати, отже можна дути. Можливо логіка і сумна, але все підтвердилося (дивитися звіт з Бочаниці за середу). Приїхав досить пізно, була без кількох хвилин 8-ма. Вибрав пірс, переніс речі, заплатив за риболовлю. По дорозі розпитав колег рибаків — результати не втішні. Але засмучуватися було рано. На місці (17-й пірс) розпочав з “проміру глибин”. Якщо точніше — хотілося скупатися. В рамках купання я походив навколо, помацав дно (ногами, звісно), знайшов межі комишів, сміття на дні, знайшов відірваного (але цілого) поплавка на 1 гр... Коротше, провів розвідку. Далі виліз, витерся і у мене було ще пів-годинки до того, як геть стемніє. Закинув першою поплавчанку з глухою оснасткою. На неї, з наживленою перловкою, протягом наступних 10 хвилин витягнув 2 раки. Одного за клешню. А другий серйозно засікся в пащеку. Довелося пововтузитися. Раки були сфоткані і відпущені на місці. На цьому вечірній кльов скінчився. Вночі стояли фідер і 2 поплавки з світлячками — покльовок не було взагалі. Ранковий кльов почався приблизно з 3.45. Почав смикати карась на поплавки. Далі й фідер почав обзиватися. Клювало, фактично, до 12 години. Далі трішки слабше стало, почала надокучати плотва, але все-одно на фідер час від часу брав величенький карась.

Захід сонця. Місце риболовлі. Перший улов. Рак трішки ближче. Демонстрація розмірів. Улов. Кілька найбільших рибин з улову (в замороженому вигляді).

Лисин, 18-19.06.2011

Компанйони: Женик Пограничний Погода: близько +27°C, тиск 742мм рт.ст.(поступово падав до 735), вітер південний, в неділю посилився до 5 м/с, суботу була сонячна погода, а в неділю цілий день з десятої ранку йшов дощ Час ловлі: в суботу з 05:00 до 11:00, 19:00 до 21:15. В неділю з 05:00 до 10:00 Місце: в суботу зранку на стариці, ввечері на річці Стир неподалік від впадіння струмка. В неділю з самого ранку на стариці на річці Стир, через відсутність кльову перейшли на річку неподалік від впадіння струмка, але вже перед ним. Зловлено: в суботу на стариці 8 плотвичок, 2 краснопірки, 3 карасі; на річці 20 малих підлящиків з плотвицями. В неділю на стариці 10 плотвичок і пару верховодок, перейшли на Стир і злапали там 40 малих підлящиків в перемішку з плотвицями, пару верховодок, 1 окунь. Наживка: опариш, хробак Прикормка: запарена макуха, товча з додаванням прикормки власного виробництва + пшениця Снасті: на річці фідер, на стариці вудки Отже знову вихідні і ми вже в п'ятницю ввечері їдемо в село до тестя. Коли добрались на місце вже було геть темно, а мені потрібно накопати червів, тому що минулого разу саме на них клювали карасі з линками на стариці. Отож озброївшись налобним ліхтарем та лопатою я пішов на пошуки скарбів гнойових хробаків. Ні на місцевому сміттєзвалищі, ні в тінистих місцях я нічого не знайшов. Лише пару дощових хробаків. Тоді я пробрався на гноянку, і о чудо, нарешті виявив там їх. Всі попередні рази перекопування гноянки в доль і поперек нічого не давало. Поки копав червів то відварював пшеничку - це традиційна прикормка в цих краях. Всі підготовчі роботи закінчив десь о пів першої ночі та й пішов відпочивати. День перший О четвертій ранку бужу тестя, але він стомлений і лінивий :) хоче відпочивати. То я й пішов один. Десь о п'ятій ранку я вже був на місці з розкладеними вудками і закормленим місцем. Я зайняв позицію, де минулого разу сидів ворчливий дідуган. Прикормився я розпареною макухою з медовим пелетсом. На хробака довго нічого не брало, тому одну вудочку я закидаю на опариша. Саме на цю насадку починає клювати краснопірка, плотва і верховода. На хробака тех покльовувало, але дуже слабо й невпевнено, без продовження. Думаю це клювала та сама мілюзга. Нарешті десь о сьомій ранки поплавок з хробаком веде в сторону і я дістаю першого карасика. Розмір його був не вражаючий, до долоньки. Не іде в жодне порівняння з минулими карасями. Десь в цей час на старицю приїхав місцевий рибалка. Він закинув дві вудки на середину і почекавши хвилин 40 зібрався назад. Сказав, що минулі роки клювало відразу і робити тут немає чого. Трішки пізніше я ще все-таки вимучив двох таких же карасиків на хробачка, і по-троху ловилась не крупна плотвичка й краснопірка на опариша. Побувши до одинадцятої години я зібрався й пішов на базу. По дорозі заглянув на саму річку, там ловив якийсь місцевий абориген, сказав, що вода піднімається і кльова зовсім немає. Відійшовши десь на метрів 700 згадав, що знову забувся підставки під вудки - довелось повертатись. Прийшов до хати, трішки поміг поратись по господарству й ліг спати. Підйом о четвертій дня на кропління бараболі. Справились до шостої тридцяти і гайда на річку. Пішов разом з Жеником. Ловили ми на фідери, в якості прикормки використовували товчу з додаванням ароматизатора від фішк-дрім "Big Fish". Ловити на Стиру прикольно: тільки закидаєш - відразу покльовки. Тільки потрібно вгадати коли підсікати, бо клює виключно мала риба, яка толком не може й кінчика зігнути. Ми насмикали риби, натішились процесом і десь о десятій вечора пішли на базу. Женик всі ці тижні тільки й мріяв піти на Старий Стир і знову впіймати линка і карасів-самольотів. Я його намагався переконати, що йде зміна погоди, тиск потроху падає і я ж там був зранку. Нічого нам не світить. Все марно: домовились зранку йти на старицю. День другий Знову з самого ранку ми чимчикуємо по мальовничим місцям Демидівщини, спочатку повз джерело, потім по лугу, через хащі, знову на луг і нарешті стариця. Моє місце вже зайнято отим рибалкою, що був вчора 40 хвилин. Я сідаю лівіше від нього метри на п'ять, а Женик на своє минуле місце - якраз навпроти мене. Він порвав два ризи свою вудку путаючись в виставленій сітці. Я відразу запропонував її витягти на берег й знищити, але місцевий житель і Женик заперечили, оскільки це було хазяйства якогось місцевого міліціонера. Кльов був гірший ніж вчора, за півтори години ми не бачили жодного клювання на хробака. Місцевий рибалка авторитетно заявив, що робити тут нічого. Він тут рибалив кілька років тому, то тільки закинеш - відразу лин на кілограм. Жодного разу без риби не повретався. А це... Дивлячись на таку невтішну картини приймаємо рішення поки ще ранішня пора перебиратись на Стир Ми змотались і пішли напряму через луг. В деяких місцях там трава була по пояс, поки дійшли то були всі ноги мокрі. До речі погодка була супер, зранку над річкою стояв густий молочний туман, трава була в росі. На річці ми швиденько розгорнули свої два фідера і почали ловити. Клювало відмінно! Але розмір... Ну нічого страшного . Клювало найкраще на опариші. На хробака доводилось трохи довше очікувати покльовки, а на пшеницю її можна було не дочекатись взагалі. Зміна насадки і комбінування бутербродів нічого не змінювало: риба було лише мала. Якимось дивом мені вдалось вцупити три підлящиків грам по 100 і одного окуня з ладоньку. Десь з дев'ятої тридцяти погода почала погіршуватись: небо потроху затягувати хмарами і конкретно похолодало. Вітер дуже посилився. О десятій ранку ми зібрались додому і пішов дощ. Він йшов безперестанку аж до вечора. В загальному на річці ми спіймали десь рибинок з сорок. Відпочили суперово, люблю село. P.S. Сорі за якість фоток, це мій телефон 6300. Цифровий на цих вихідних був у жінки, вона поїхала на бАтьківщину до своєї мами.

Бабин

Колишнє місце паломництва багатьох рівненських рибалок, клювали знатні карасі і великі карпи.
На даний момент майже мертве озеро, хоча ходять чутки, що можна зловити судака біля дамби

Сапожин

у нас в планах було написати величезну розгорнуту статтю про даний став. Але на жаль ми так жодного разу туди й не виїхали, тому напишемо лише початок статті на яку зміг розродитись один наш рибалка.
Знажодиться на відстані 50 км на схід від Рівного по трасі на Київ. Став середній за розміром. Гарна природа, прибрано біля ставу, зроблені місця для рибалок, є велика бєсєдка для великої компанії. Водоййма гарно зариблена карпом, амуром, товстолобом, є також карась, плотва і окунь. Карась вагою до1кг, карп до 15кг. Дно чисте, без зацепів, мулисте. Берега чисті без камиша (там де дозволено ловити). З наживок працює горох, кукурудза, опариш, червяк, мастирка. Оплата 50 грн за день, 100грн за добу Риболовля коштує 100 гривень. Норма вилову 5кг. Скажу одне: що в сезоні 2010 це був один з небагатьох ставів де рибалка «рулила», рибка ломала удочки, виривала їх з род подів, рвала жилку 0.35 як паутину, реагувала на бойли і на діпи з бустерами, амури носились по ставу як торпеди, карп також не поступався своїми бійцівськими якостями, карася вагою від 500гр до 1000гр за рибалку ловили по30шт на пінопласт з мастиркою, окунь хапав після дощу твістера пів дюймові як дурний а на попер вискакували по 2-3 штуки.
Недавно бував на цій водоймі з друзями і хочу сказати, що коропчука до 1 кг. дійсно багато, але для тих хто бере рибу варто зауважити, що до 1 кг. не дозволяють брати. Плата 100 грн. Ловили добу, закормлювалися інтенсивно, проте паровозів не було, а ось тузіки замахали. Щодо карася (великого) то він є, але покльовує рідко, в основному на червяка та опариша.

Грем'яче

Потрібно окремо написати про власника цієї водойми. Це дивний чоловік, спілкуватись з ним тяжко.
Постійно ставилась сітка(як тоді казали - контрольний вилов риби).Сітку ставили на ніч,а зранку знімали,а бувало посеред дня ставили,причому ставили там,де були закинуті снасті.Тоді це ще якось терпіли,хоча риби в уловах ставало все менше і менше.
Карась роки два назад був дрібний і дуже дрібний
Максимальний карп на даній водоймі кілограмів 4-5 але його не багато, є трохи щуки та окуня
Якщо буде виловлено линка - його обов'язково потрібно випускати назад
На донки(резинки) ловити заборонено, також існує якесь обмеження на кількість снастей. Під берегом іноді не клює зовсім на вудки нічого(вапно?), тому кидати треба подалі. Важливий момент, ловити в темний час доби категорично заборонено.
Варто сідати по ліву сторону від вагончика охорони, оскільки там більші глубини

Варковичі

Влітку ставок заростає якимись жорсткими водоростями чуть більше ніж на половину. Центр ставка весь в них, а ближче до берега ці водорості ростуть плямами. Тому як тут ловити на донні снасті - невідомо. Поплавчанками народ шукає вікна і там рибалить.
Карась в озері якийсь геть малий, до ладоньки. Хоча існує ймовірність зловити і на ладоньку. Також можна впіймати і карпика грамів на 500-600. Рибалки кажуть, що на середині викидуються особини значно більших розмірів.
Постійно дістає малесенька краснопірка, яка безперестанку теребенить насадки.
Плата з минулих років трішки змінилась: тепер за добу потрібно стримуючи скупу сльозу віддати 50 гривеників, а за світловий день 30. Рибалити на човні - 100 грн, абонемент 400 грн.
Хоча озеро й велике, місць для ловлі зовсім мало: не більше 15. Все інше в камишах.

Бочаниця, 14-15.06.2011

Компаньйони: Сергій Маліновський Погода: ввечері похолодало, вночі на всіх снастях і спальному мішку виступила роса, наступний день був спектоним. Час ловлі: з 17:00 до 15:00 Місце: пірс номер 7, у Сергія пірс номер 8 Зловлено: 35 карасів, 10 плотвичок, 1 йоржа, 1 окунець, 1 дзеракальний карпик грам на 120(відпущений), загальна вага риби склала 5,5 кілограм. Сергій зловив 4,2 кг Наживка: опариші, кукурудза, манка, мастирка Прикормка: власного виробництва з додаванням консервованої кукурудзи, в прикормку налив три корочки ароматизатору FishDream "Big Fish" Снасті: фідер, спутніки, вудка Сергію можна було вирватись на рибалку лише в будній день, тому я відпросився з роботи і ми звечора поїхали в Бочаницю. Довго не роздумували і зайняли ті ж пірси, що й минулого разу. Я почав закидатись і виявилось, що мій сусід з шостого пірсу розкинувся веєром так, що мені треба кидати суто перед собою, ну нічого страшного. За всю рибалку він лише один раз витягнув мої снасті, іто по вині юркого карася. До речі у того рибалки на кожному спінінгу був насаджений бубенчик-дзвіночок і він їх не знімав взагалі: ні при виважування, ні при закиданні. Тому лязгіт стояв цілий вечір і ніч. Ввечері слабенько покльовував дрібний карасик, десь до долоні-налодонь. Також в камишах клювала плотва, а в Сергія вона клювала і на спутнік. Я умудрився заплутати свою карпову вудочку в комишах так, що довелося рвати снасть, дуже вже ліньки мені було о дев'ятій вечора лізти у воду. Я швиденько прив'язав нову оснастку і знову закинув кукурудзу попід комиші, як виявилось пізніще - дарма. Вночі теж кльов був слабесеньким. Я один фідер оснастив методом і натягнув на волосяну оснастку 4 кукурузки. Один раз вночі на цей метод відбулось різке короткочасне клювання, я подумав, що то риба зацепила леску.Сергій сидів над світлячками всю ніч, а я здався десь о дванадцятій ночі. З настанням нового дня фактично нічого не змінилось: клював виключно дрібний карась. Такого малого карася я й не приповню, коли ловив в Бочаниці, вже звик до того, що тут клюють одні красені. Але не цього разу. Я навіть обійшов десь о восьмій ранку весь острів - рибалки натягали по 3-7 карасів і всі маленькі, карпів не злапав ніхто. Повернувшись на місце через деякий час отримав клювання на спутнік і дістав з води залікового карася. Але це було виключення: на спутніки брав теж мілкий карась. В спутніки я заряджав мастирку, яку зварив ще п'ятого червня для рибалки в Шпанові Сергій на вудку почав ловити на манку - і пішли покльовки карасиків. Я теж розклав ще одну вудку-махалку і почав ловити на манку-болтушку. І теж клювали карасики, але до певного моменту, потім знову потрібно було змінювати насадку. На фідер відбулось чергове клювання і після засічки я відчув на тому кінці снасті приємну тяжкість. Було таке враження, що тягну не рибу, а якусь калошу . Після підбирання підсаком то виявився карась грам на 400. Шкода, що він був якимось одинаком-відлюдником. Звичайно я почав експериментувати з насадками. Пробував ловити на хробака, на кукурудзу, на мастирку, на бутерброди різних комбінацій, але це нічого не давало. Клював лише не крупний карасик У мене склалось таке враження, що десь після восьмої ранку кльов трішки посилився. Ближче до обіду Сергія розморило і він після безсонної ночі заснув прямо над вудками. Я ж зумів знову заплутати вудку в комишах, на цей раз махову. Ну, думаю, погодка супер чому б і не полізти у воду. Коли я розпутав махалку, то почав шукати свою снасть ту, яку заплутав ще ввечері. Яке ж було моє здивування, коли я виявив на ній дзеркального карпика! Він бідолага заплутався в камишах і так простояв тут всю ніч. Я його випустив і забрав своє обірване оснащення. Десь після першої дня на спутнік клюнуло ще зо два карася пристойного розміру і один на фідер. Сергій закомандував збиратись додому і я ще десь годину змотував всі снасті, причому отримуючи клювання і дістаючи рибу. Коли вже всі речі були зібраними і спакованими в машину мені залишилось по-традиції лише зробити коротеньке відео, як я дістаю рибу з води. Я прийшов на пірс - а там немає садка! Йомайо, він не був нічим закріпленим на пірсі і просто, мабуть, впав у воду. Дивлюсь, а на поверхні плаває моя мертва плітка. Так і є, ну все мабуть все втекло. Але на щастя садок з тяжкими металічними кільцями, та й довжиною 3 метри просто накрив сам себе і придавив рибку. Коротше все обійшлось, зачепив верхнє кільце палкою від підхвата, дістав на пірс і зробив відео . Отака видалась у нас рибалка.

Богдашів

на літо все дно покривається кропивкою, перед заїздом викопана яма проти машин - вночі можна провалитись, над озером постійно крякають і літають тисячі чайок

Жалянка

С утра сели на большом ставе, за 3 часа поклевки 0. Потом пересели на малый. Результат улова до 17.30 9кг. , карасик 50-150г.,два карпика 500г остальной карпик выпускал © Анонімус
Станом на літо 2011 року: на великому ставу не дозволяють рибалити, але його капітально почистили від зілля.
На малому ставку ловити можна, варість складає 50 гривень. Природа гарна, відпочинок хороший.
Карасі ловляться на манку, мастирку, черв'яки гірше опариш. Карась маленьких розмірів 30-40 грам, можливо більшого там немає.

Ставище

став майже кожного року спускають(не до кінця) і знову зариблюють

Олександрія

велике озеро зветься Галове, на ньому можна зловити коропа, тільки далеко від берегу

Голишів

карась попадає по 0.5 кг на манку і мастирку, найкраще місце для лову - зі сторони городів, закидати на 70-90 метрів від берега

Новоселівка

Карась мілкий, трішки більший ловити треба посередині на спутніки або кукурузку

Волошки

Карась гарний, багато линя. Глибина маленька, кар'єри заростають кропивкою

Біла криниця

Ну очень уж близко от города. 10км. от центра.
В Белой кринице после мостика поворот направо, назад под мостк и прямо по дороге на гору. Наверху нараво через старую ферму полем-лугом к каскаду ставов.
В конце фермы справа я обычно копал червей.
Лвил перед первым снизу ставом. Там небольшой заброшеный ставочек. В нем разрешено ловить. Есть много мелкого карася. Есть приличные экземпляры. Видел, как грелись на солнышке, только на удочку не попадались. Местные говорят, что есть карп, только просили отпускать, если попадется небольшой. Ставочек летом сильно зарастает. Места для удочек катастрофически не хватает.
В первый снизу, в прошлом году, хозяева запустили малька. Ловить было запрещено. Я там только купался, спасаясь от жары. Во втором местные мальчишки говорили, класно ловится, но их гоняют сторожа. Сам не пробовал. Не имею привычки заниматься воровством. Про остальные ничего не знаю. Они тянутся аж до Городыща.
© aleksey_gregul

Княгинено

В цій водойомі лина більше ніж коропа. Два роки тому там непогано ловилась щука і великий окунь в середня вага 300-600гр зимою.
Действительно, линка там много. В субботу, 24.05.08 проверил этот водоем. Очень не глубокий. Кроме того, сильно заилен и порос со дна водорослями так, что практически в 50% береговой линии, от водорослей до поверхности воды - сантиметров 20-25. Но берег со стороны "монаха" еще более-менее годится. В тот день была очень и очень неклевая погода. Сосед по рыбалке рассказал, что утром он поймал 1.5кг. линка на червяка. На пшеничку клюнуло что-то, что смог подержать только 10 секунд. Потом как ломанулось- все порвало и ушло. Вечером я сидел возле "монаха". На манку очень бойко клевала мелочь. На червяка не клевало совсем. Мои соседи ушли дальше к вершине става и до моего отьезда поймали 3 небольших линка и 3 окунька. Где-то возле 18.00 приехал сторож. Сказал, что ловить не разрешено. Спорить с ним не стал. Собрался и уехал. Я так понял, что хозяин разрешает ловить только местным, дабы не ссориться. Всем остальным - запрет.
А плотвички там не видать. Зато видно работу щуки. Линок - действительно, основной трофей местных рыбаков.

Дивень

Несколько запоздалое сообщение, но для внесения ясности, все же напишу. Когда недавно возвращался со стариц Случа, остановился на этом водоеме, дабы узнать что да как.
Рыбаков не было. На дамбе сидела местная компания (отдыхала от трудов праведных). И вот что она мне сказала:- Ловить рыбу не разрешают. Ни за деньги, ни без денег. Но если хочешь, то украдкой можешь забросить удочки и за полчаса наловишь с ведро хорошей рыбы.
Еще (как вариант) - вон, видишь, будка охраника. Подойди и возможно за поллитра сговоришься.
Так что рыбы там много, но нашему брату путь заказан!

Плоске

Став в перехідному режимі від власника до власника. Отже поки документи на став робляться грошей за риболовлю ніхто небере. Взяв я з собою фідер і ультралайтовий спінінг, наживку брав кум, мотиль, манку. Я з наживки брав остатки опариша. Як приїхали на став побачили рибаків, один на поплавчанку тягав карасиків інший на резинку. Наживкою в них було тісто. Зробили снасті і з перших забросів розпочався активний кльов да такий, що за годину виконали норму вилову. Ловля яка обернулась в роботу скоро мені набридла. Взявши спінінг я пішов вивчати місцеві ставочки і канави. З хижака я нічого незловив, хоча місцеві на "балду" вранці окунів ловили. Найбільший окунь якого я бачив важив гр 500. Так рано з риболовлі я ще ніколи неприїзжав. Закрив нормально сезон по карасю. Ввечері сім'я добре поласувала смаженими карасиками.
В неділю 9 листопада з кумом знову їздив в Плоску. Вранці появились хазяї з білетами, я попросив пред''явити документи і як виявилось окрім договору оренди і білетів опечатаних налоговою інспекцією в них небуло. Показавши документ громадського інспектора рибохорони я їм запропонував іти і неповертатись доки неприведуть документи в порядок, або я куплю квиток за 30 грн і пишу заяву в Рибінспекцію і Природоохоронну прокуратуру. Поспілкувавшись з власником, а не з підставною особою яким є такий собі пан Мананіков Андрій Вікторович, і пояснивши які ще мають бути в Мананікова документи я відчув як психологічно тяжко бути інспектором. Вислухавши погрози розібратись, ми остались кожен при своїх. На прохання продати білет, білетер тікав від мене і сказав , що отримав інструкцію з нас білети небрати. Отже куплю 4 квитка на вилов риби з ставу с. Плоска для Рибінспекції і Природоохоронної прокуратури. Якщо нові орендарі продадуть квиток до оформлення документів звоніть за тел 8(097)212 59 40.
А так риболовля була нормальна. Карасиків ми наловили, кльов був хоча трішки гірший але всеодно клювало добре. Знову сім"я поласувала смаженими карасиками. Я на сьогодняшній день незнаю поки, що місця кращого де б ловився карасик, ніж став в селі Плоска Острожського району.
© Expert


Все вищевикладене накрилось мідним тазиком. В 2011 році озеро повністю спустили і вибрали звідти всю рибу. На даний момент вирішується питання чи будуть його зариблювати взагалі

Дуліби

Местные ребятишки на автомобильных камерах выплывают за камышовую зону и ловят на удочку приличных карасей.
Вчера пришлось проведать Дулибы.
Друг посоветовал поехать в Глынки. Говорит, что завозил туда своего племянника порыбачить. Через 4 часа забрал. 40 карасиков под ладошку. клюет на все. Став свободен. Ничей.
Соблазнился я и поехал. Приезжаю к ставу и вижу табличку, что ловить рыбу запрещено. Арендатор ДПА и моб. телефон.
Огорчился, развернулся и уехал.
Делать нечего, нужно куда-нибудь все-таки заехать. Вспомнил про Дулибы. Фото со спутника хоть и старое, но правдивое. Похоже это мелиорация. Каналы от метра до полутора глубиной. Поросли крапивкой. У начала всей этой системы стоит лодка. Рыбаки заплывают подальше и ловят.
Клюет - как у Черных камней. Хотя погода была не просто плохой, а отвратительной. Сильный ветер, дождь, холодрыга. Но клюет все-равно по-черному. Карасики средний размер которых - половина моей ладошки. Когда ветер непозволял видеть самого поплавка, просто забрасывал и ждал минуту. Вытягиваешь - он уже сидит на крючке. Или уже червяка нету. Опарыш- тот еще немного лучше держится. Пришлось вброд босяком перейти несколько каналов, т.к. лодку пришел и взял местный рыбак. В одном месте в нескольких метрах от меня от берега что-то нехилое шубовстнуло, как хищник, но хищника там нету. По моим прикидкам оно было где-то с полкило. И сразу на дно, под водоросли. Его движение около дна сопровождалось дорогой из пузырей и пены. Может ондатра, может карась... Тот местный говорил, что иногда и неплохие екземплярцики попадаются. Под две ладошки. Но это редко.
К сожалению, у меня с собой не было крупных наживок типа гороха или кукурузы. Может и покрупнее что-нибудь словилось бы. А так, опарыш, червяк, тесто - все с одинаковым успехом.
Заезд на луг немного утруднен. Ямы и лужи. Подьезд к селу с Гощи (очень небольшому - просто хуторок) - старая, но еще неплохого качества бруковка. Местами уже немного испорченная временем.
Для себя сделал вывод- если нужен живец, то это именно то место, где его без труда можно наловить. Или же просто оторваться, если давно не видел клева. По живцу - класное место. Живучий, темный, болотный. Уже сутки несколько штук живут в ведре с водой. Шустрости не утратили, хотя ехали около 40км.
Вот так вот.
Еще раз заехал проверить здешний водоем. Только в этот раз подьехал к нему не со стороны села, а со стороны дамбы.
Удивила глубина! От 2.5 до трех метров!
Клюет та же мелочь. На опарыша даже не позволяет поплавку встать. Какая-то синька. Кукурузу и горох тоже постоянно теребит. Один только раз на кукурузу клюнуло что-то (по ощущениям) грам около ста. Но запуталось в водорослях и сошло. Проезжали местные ребятишки на велосипедах. Ловится ли что-нибудь покрупнее? Отвечают - Да. Но только на сетку. Еще, говорят, с лодки где-то со средины водоема спокойно можно на червяка наловить 4-5 кг. С ладошку и выше. Караси, говорят есть зачетные от кило и до двух (врут, наверное). Хищника здесь никогда не было и нету. Одни караси.
По приезду домой, сосед (который от туда родом) подтвердил все слова мальчишек.
© aleksey_gregul

Теслугів

Є платні ставки (хз чи вони беруть гроші за рибалку - але можу дізнатись) і один умовно платний (для місцевих був пока безплатний)
Даже є рибхоз але туда непускають нікого (якісь Рівненські чудаки тримають, даже пройти недають).
На цих ставках що є ловлять: - окунці, щучи, амури (дивно що клюють), карасі (екземпляри до 1кг раніше були і більше), карпи (небуду хвалитись в цьому році зловили до 8 кг. минулого були екземпляри до 14)/
Добиратись з Рівного 100 км. в сторону Берестечка (Козацькі могили) з низ 13 км - без асфальту - сош) (це їхати від с.Козин ще 13 км).

Устя - Басів Кут, Шпанів. 11,13.06.2011

Компаньйони: Тарас Кватерчук Погода: в суботу було тепло і без опадів, в понеділок холодно(+16) і цілий ранок йшов дощ. Час ловлі: в суботу 5:00 до 10:00, в понеділок з 4:45 до 9:00 Місце: на Басіку біля дамби, в Шпанові біля зливу. Зловлено: на Басів Куті одну плотвичку Наживка: мастирка, опариші Прикормка: власного виробництва Снасті: вудка, спутніки, фідер Розписувати особливо немає про що, тому що дві рибалки були безрезультатні. Тому я коротко опишу все в одному дописі Субота Я планував на цих вихідних шмигнути в село до мого тестя, на річку Стир. Але обставини обернулись проти мене, і виїхати не вдалось. До того ж всі мої друзі були зайняті в цей день, тому поїхати кудись далеко на машині не було можливим. Я зізвонився з Тарасом і ми прийняли рішення піти на рибалку на нашу рідну річку Устя в район кентавру. Так називалось колись кафе на річкою, на його місці зараз піцерія La Riva. На цій ділянці річки широчезне плесо, слабка відсутня течія. Тому я дуже хотів спробувати половити там фідером і закинути спутніки. Коли ми потрапили на це місце о п'ятій ранку, то внюхали неприємний сморід. Як виявилось це була мертва риба, яку винесло на берег. Пройшовши трохи нижче за течією ми побачили дуже неприємну картину: сотні дохлих і плотвиць, верховодок, окунів і навіть декілька кілограмових лящів. Також бачили мертвих судачків і навіть щук. Це була жахлива картина :( Ми спочатку порадувались за карасів, думали, що вони витривалі і їх ця біда не торкнулася, але трохи пізніше Тарас виявив сотні трупів цієї риби на іншому березі річки - в лататті. Він навіть бачив там мертвих карпів(!), виявляється в Усті навіть таке водиться водилося. Над річкою кружляли 100500 чайок і їли оту рибу... Можна довго спорити, чому стався такий масовий замор. Тарас стверджує, що це щось скинули у воду. Бувалі рибалки кажуть, що після дуже тривалої спеки, як тільки піде дуже сильний дощ(що сталось напередодні в п'ятницю) кисень вибивається з води і отаке трапляється, бо річка дуже мулиста і бідна на кисень. Після побаченого ми зібрали снасті і поїхали на Басік. Там я сів прямо на плитах біля дамби і закинув 4 спутніка і одного фідера. По дорозі туди Тарас згубив якусь шайбу від педалі на велосипеді, і настрій його остаточно зіпсувався, тому він впіймав зі старта одного окуня на свою літню мормишку і не захотів більше рибалити і забрався додому. Поволік велосипеда в руках. Я ж залишився і став чекати на кльов. На жаль клювала лише дрібнота на фідер, яку неможливо було засікти. У поплавочників була та ж сама картина. Я все-таки вимучив одну плотвичку з води фідером, розміром з палець. На спутніки не було жодного клювання. Понеділок На державний вихідний не гоже сидіти вдома, тим більше, що у мене залишилось багато опаришів та мастирки з невдалої рибалки у суботу. Тому вирушаю до Шпанова з надією на карасів і линів :) Виїхав я ще затемна, небо було затягнуте хмарами, але доща не було. Я приїхав так рано, щоб зайняти місце, де минулого разу бачив, як мужики насмикали громадних карасів і рідкісних линків. Яке ж було моє здивування, коли приїхавши на водоймі ті ж рибалки сиділи на тому ж місці! Виявилось, що вони приїхали сюди ще в три години ночі. sic! Але це все було марним - за цілий ранок ніхто на озері не побачив ні однієї покльовки. Всі мої спутніки простояли не тронутими. Сумну безнадійну картину доповнював дощ, який йшов цілий ранок. Ну нічого, ще буде і на нашій вулиці свято.