Лисин, 24-26.09.2011

Компаньйони: відсутні. Погода: зранку досить холодно, вдень +22, вітер західного напрямку , доволі сильний. Тиск високий 995 гектопаскаль і постійно зростав. Рівень води: нижчий норми більше як на півметра, але стабільно не змінювався два тижні. Час ловлі: в суботу з 10:00 до 13:30, з 17:00 до 20:00. В неділю з 6:15 до 12:00 Місце: пратва. Зловлено: в суботу на фідер клювала лише верховодка одну густерку, одного йоршика і з десяток плотвиць з-пальчик. Наживка: опариші. Прикормка: осипка + макуха + FishDream Лещ Бетаин + варена пшениця. Снасті: фідер. Поїхали в село до тестя. Звичайно, що головною метою було попрацювати, але ж рибалку у вільний від роботи час ніхто мені на забороняв :). По дорозі десь перед селом Демидівка в маршрутці, у які ми їхали, зірвало якогось болта в районі переднього колеса. Далі ми їхали трохи помаліше, ніж звичайно і водій навідріз відмовився з'їзджати з траси в село Лопавше. Тому нам довелось ще зробити пересадку. А потім нас машиною вже підібрав брат тестя - Женик. Прибули на місце і пішли снідати, була десь дев'ята година. Місцевий житель зайшов в гості з радісною новиною до мене: "Сьогодні зранку Ісько(місцевий завзятий рибалка) на пшеничку виудив два ляща: 1.3 кг та 1.5 кг". Пізніше я говорив з тим рибалкою(до речі на фото з лящем саме він), то він мені сказав, що пару днів назад вчепився йому на пшеничку й карп, при чому дзеркальний. Вага приблизно до 3 кілограм, взяти не зміг. Вже під берегом порвав леску. Звичайно, що після такої новини я доїв свій сніданок за сім секунд і обмундирувавшись всіма своїми снастями побіг на річку Стир. Там я побачив низький рівень води і одного спінінгіста. Поки я замішав прикормку і закинув фідера цей мужик отримав клювання щуки. В тому районі, що й я минулого разу. Але у нього щука перерізала лесу, ото він вже поматюкався. У мене ж на фідери кльову не було. Ні плотва, ні підлящики не клювали. Лише верховодка. Згодом з'явилася машина, яка зуміла доїхати до річки з Лисинської сторони. З машини вийшли два молодика. Я з ними розговорився - вони були підводними мисливцями, але в цей момент у них було інше заняття. Вони надули човна, взяли величезний магніт, прив'язали його до човна і попливли прочесувати дно вниз по течії з надією знайти якісь козацькі артефакти: шаблі, сокирки і тому подібне. Казала, що в 2000-х роках, коли тут пірнали, то риби було тьма-тьмуща, просто кландайк. А зараз її чомусь значно поменшало. Забігаючи вперед напишу, що вони магнітом так нічого і не знайшли, а пірнали набагато нижче по течії. Бачили не великих щучок і багато головнів. Ото поки вони там собі надували човника, я через відсутність кльову білої риби зібрав спінінга і почав обловлювати яму на пратві. Ще раз напишу, що "Пратва" - це так місцеві називають місце, ще річка Стир робить поворот, тут є велика яма. Колись за панщини тут всі місцеві жінки прали одяг, тому така назва й повелась, а зараз тут ставлять човни. Так от, я собі кидаю воблерок, кидаю. І тут бачу, що щука прямо під берегом йде поряд з воблером! Але не клюнула. Я ще покидав на цьому місці, але так нічого і не побачив. Всівся за фідери, знову клювала лише верховодка. Якщо пробував ловити на щось інше крім опариша(хробак, пшеничка) - не клювало взагалі нічого. Тоді я черговий раз почав кидати спінінга, якраз перед собою. І сталось диво: клюнула щука, прямо біля поверхні! Але відразу зрізала поводка, він у мене був з флюрокарбону :(. Розміром вона була не менше 1.5 кілограми це точно. Ну нічого не зробиш. Через годинку, на цьому ж місці ця щука випригнула з води і робила свічку. А я чув характерний брязкіт свого воблера. Це вона хотіла так від нього позбавитись. В принципі кльову так і не було, то я пішов до хати щось допомагати робити по господарству. Ввечері на рибалку вже прийшов з Жеником, але як і зранку кльову був відсутнім. Тому я лишив фідери і пішов спробувати щастя у ловлі на просту вудку, звичайно, що місце я собі вибрав те, де постійно ловить Ісько. Коли я туди прийшов там вже було три рибалки! Мда, слухи про хороші улови поширюють дуже швидко, ще й по селі. Я сів не далеко від них. Як не дивно, але на вудку покльовувала плотвичка, на пшеничку. От що значить постійно прикормлювати місце. Але розмір риби звичайно був малим. За годину часу мені вдалось зловити три плотиці, інші рибалки мали результати ще гірші. Повернувшись до Женика і переконавшись, що кльову немає ми пішли на базу. До речі Женик за цілий вечір впіймав одну малесеньку плотву, кілька верховодок і бичка. Я на фідер теж піймав бичка(їх тут звуть кобликами) і кілька плотвиць з верховодками. Зранку вставати було чомусь дуже тяжко, але переборовши свого найсильнішого ворога лінь, я пішов все-таки на рибалку. Поки сонечко вставало і було низенько над горизонтом, то покльовували підлящики маленького розміру. Я їх відразу відпускав. Потім підлящики не клювали зовсім, зате на прикормку стала верховодка. Як же вона мене дістала за той день... Не давала можливості клювати іншій рибі зовсім, а можливо інша риба сьогодні була на дієті якійсь, незнаю. Як би там не було далі клювала лише верховода. Ісько(справжнє ім'я - Ігор Бондар) сидів на своєму місці. Ловив традиційними ліщиновими вудками на варену пшеницю, прикормлював нею ж. На моїх очах у нього зійшло щось нормальне і одного лящика на кілограмчик він все-таки дістав. Це все відбулось ще до восьмої ранку. Але більше по-суті нічого у нього й не клювало. На велосипеді під'їхав чоловік, отой, що матюкався вчора через щуку. Він мені сказав, що одна щучка йому зрізала леску вище залізного поводка і двох він зумів зловити. Потім на ловлю спінінгом прийшов чоловік, який сам живе у Львові, але купив тут хату для рибалки. На моїх очах він витягнув щучку десь на грам 700 і сказав, що ще одна зловлена ним десь там нижче по течії. Потім прийшов мій тесть і теж ловив спінінгом. Безрезультатно, навіть жодного удару не було. Яке ж було наше здивування, коли та щука, яка зрізала мені повідка в суботу знову вискочила з води і робила свічку! А в роті у неї був мій воблер, який знову видавав характерні грим'ячі звуки. В районі дванадцятої години стався курйозний випадок. Я підсікнув чергову верховодку, але через секунд три відчув велику важкість на тому кінці леси. Вже підтягуючи до берега стало ясно - там сидить щучка! Але вона легко перекусила поводочок і поплила собі геть.

Панталія, 18.09.2011

Компаньйони: відсутні. Погода: тепло, вітер південного напрямку, доволі сильний. Тиск високий Рівень води: в нормі. Час ловлі: з 10:30 до 14:30. Місце: пірс у формі зміїного язика. Зловлено: одну густерку, одного йоршика і з десяток плотвиць з-пальчик. Наживка: опариші. Прикормка: Cukk Q44 + FishDream Лещ Бетаин. Снасті: фідер. Моєму тестю потрібно було по справам з'їздити в Панталію на ставок, завезти туди одного чоловіка. Цей чоловік виявився членом риболовного клубу "Робінзон", то ж він і організував цю рибалку. Все було б не погано, аби не пізній виїзд після десятої ранку. На нормальний кльов не варто було й розраховувати. Отож прибувши на місце я відразу почав кормити дві точки: дальню й середню. Проміри дна не показали жодних аномалій чи перепадів дна. Після закормлювання почався "кльов" плотви. Розмір риби був маленький та ще менший. Покльовки були вкрай малопомітними й невпевненими. Вдалось виловити одну густерку та симпатичного йоржа. Мій тесть пробував ловити спінінгом, але як це не дивно жодної блесни він не відірвав. Покльовок він взагалі не бачив, що не дивно. Ближче до обіду після сну на пірсі тесть почав насідати наді мною, щоб ми вже їхали додому, бо "що тут робити?" Порадувала жіночка-охоронець, яка настирливо вимагала у нас документи-підтверження членства у клубі. Рибаків на ставку було чимало, але мені не вдалось ні з ким поговорити про рибалку, тесть дуже поспішав скоріше зкипнути звідси.

Басівкут, 17.09.2011

Компаньйони: Олексій Федоришин. Погода: зранку було доволі прохолодно, потім подув південний вітер, небо без єдиної хмаринки, тиск стабільно-високий. Рівень води: в нормі. Час ловлі: з 06:30 до 11:00. Місце: під старими вербами. Зловлено: мною нічого, Олексій взяв 6 плотвичок й одну верховодку. Наживка: опариші. Прикормка: Cukk Q44 + FishDream Лещ Бетаин. Снасті: фідер. Давненько я хотів вибратись на рибалку на наше рідне Басівкутське озеро, щоб порибалити ляща. Напередодні придбав лящові прикормки, зізвонився з Льошою і все було вирішено. Зранку ми взяли таксі і ще затемна зайняли місце. Після нас по-троху почали підтягуватись й інші рибалки. Пізніше я пройшовся по берегу від верб до зарослів з камишу(там де кувшинки): майже всі місця були зайняті. Тепер про саму рибалку. Простукування дна показало, що в метрах 30 прямо перед нами стіна з цупких водоростей, а ближче до нас якесь хрящувате дно, можливо кам'янисте. Тому я прийняв рішення перекидати водорості. Так само робив і Олексій. У мене були якісь покльовки, але вони були дуже ніжними й надто короткими. Я пробував декілька разів підсікати, але чи то риба збивалась об стіну водоростей, чи я не засікав її. Якби там не було жодної рибинки я так з води і не витягнув , а от Льоша натягав плотви з пальчик. Сусід біля нас за цілий ранок мав аж одну покльовку на спутнік, але не зміг дістати - обрив снасті. Пізніше ми питали як справи у інших риболовів - все сумно. Цього дня кльов на озері Басів Кут був відсутнім.

Лисин, річка Стир. 10-11.09.2011

Компаньйони: Женик Пограничний, Олег Загорулько Погода: тепла безвітряна погода, ясно. Лише в неділю зранку було хмарно й вітряно. Тиск стабільно-високий. Рівень води: нищий за звичайний на сантиметрів 60. Час ловлі: в суботу з 06:15 до 12:00, в неділю з 06:15 до 11:00. Місце: пратва. Зловлено: пара-трійка плотвичок, два маленьких підлящика, один маленький окунь й один грам на 300 і до десятка верховодки. Одна щучка на грам 400 Наживка: опариші. Прикормка: салапінська каша з додаванням розвареної пшениці + FishDream "Река". Снасті: фідер, спінінг. Ми поїхали на всі вихідні до тестя в село. Пам'ятаючи, яка була вдала минула рибалка я дуже серйозно підійшов до підготовки. Я зварив кілограм з шість картоплі, потовк її і замішав з кілограмом запареної макухи. В цю ж суміш додам десь кілограм розпареної пшениці. Це таку я наготував принаду для крупняка Прибули ще в п'ятницю пізно ввечері. Я взяв відро з принадою і попрямував до річці. Ніч була дуже світлою, навіть ліхтарик не потрібен був. Майже повний місяць освітлював весь луг, який місцеві жителі називають "Берег". Як тільки я підійшов до річці відразу настрій різко погіршився. Рівень води низький, а берег дуже мокрий. Це означало лише одне - різкий спад води. На гарну рибалку тепер надіятись було не варто адже всім відомо, що риба дуже гостро реагує на зміну рівня води. Особливо погано вона ставиться до падіння рівня і тим більше різького. Ну як би там не було, раз ми вже приїхали, то відступати вже пізно. Я закормив місце та й пішов додому відпочивати. Зранку приїхав Женик і ми пішли ще в темноті на річку. Комарів стало ще більше, ніж минулого разу. Ми закинули фідери і майже одразу дістали по рибці. Я вже було подумав, що рівень води змінився для прісних жителів непомітно. А не тут то було.. Після сходу сонця покльовки були спочатку дуже рідкими, а потім зовсім припинились. Ми встигли впіймати лише по три-чотири рибинки. Женик пішов додому, а я ще з годинку посидів і зумів впіймати на на опариші окуня грам на 300. Тесть крикнув з хати, щоб я все кидав й йшов помагати працювати. Знаєте, чомусь в селі завжди є якась робота . Після виснажливого трудового дня я ще думав піти на старий Стир спробувати половити карасиків, але роботи виявилось така кількість, що звільнився я лише у сутінках. Чомусь довго не міг заснути, довелось подивитись поєдинок Кличка з якимось поляком. Мабуть виною тому було невиправдані сподівання на вдалу рибалку. Клята ГЕС! Завжди зіпсують відпочинок, ну чому вони не перекрили краника в понеділок? Навіщо це робити в п'ятницю, перед моїм приїздом? Зранку ми з Жеником вирушаємо на теж місце. Поки я тащив на собі всі речі і йшов до річці надокучливі голодні комарі намагались випити з мене літру крові. Відбиватись від них було дуже тяжко, бо тягнув я багато речей і обидві руки були зайняті. Вже на березі річки нарахував лише на кистях рук 25 укусів. Ух. "Половивши" рибу десь з годинку-півтори я вирішив спробувати щастя у спінінговій ловлі. Тим паче, що зустрів Олега, молодого жителя Млинова, який приїзжає в Лисин попрацювати на городі своїх предків та пополювати. Він якраз повертався з невдалого полювання. Сказав, що зараз погода якраз на хижака: хмарно й вітряно. Я збігав до хати за спінінгом, до речі за два дні до цього я купив катушку для спінінгу SHIMANO TEHNIUM. У Олега з собою була якась стара колебалка й пару віброхвостів, я ж нацепив воблерка Bomber Model B кольору FYBS. Ми сіли в човна і поплили на ту сторону зарічка. Я на фарт закинув воблерка за борт і ловив на доріжку. Пливли ми метрів 20, не більше. І вже коли причалили до берега у мене відбулась покльовка! Щучка грам на 400. Радість, переживання, крики й гордість. Ура! Я розмочив катушку Олег показав мені супер місця для рибалки на Стиру, про які я навіть не здогадувався. Але напревеликий жаль за дві години полоскання приманок жодного удару ми не відчули. Коли повернулись до човна, на тому ж місці де я взяв щучку я вперше в житті побачив так званий вихід хижака на приманку: щука(десь півкіля) пливла за моїм воблерком аж до поверхні води, але так і не хватанула, зараза. Потім ще на місці річка, яке місцеві називають "на піску" вихід щучки спостерігав Олег. В принципі по ловлі спінінгу це все, якось дивно, що я нічого не втратив з приманок . Після цього я ще пробував ловити на фідер: замінив поводок 0.17 на 0.12 і зробив його сантиметрів 80 довжиною. Почала клювати верховодка. Плюнув і забрався додому.

Бочаниця, 06.09.2011

Компаньйони: Олексій Федоришин, Кузьминчук Олег, Віктор. Погода: хмарно, рідкі прояснння. Температура градусів 20, пару разів накрапував малесенький дощик. Тиск при цьому тримався стабільним, але надзвичайно високим 1000 гектапаскаль. Вже коли ми поїхали додому пішов нормальний дощ. Рівень води: нижчий звичайного на сантиметрів 30-35. Час ловлі: з 07:00 до 17:00. Місце: пірсі №0. Зловлено: мною 12 карасів, 5 плотвиць, 3 краснопери, 1 карпик(600-700 грам), 1 білий амур(1.4 кг), загальна вага 5.4 кілограми. Вітя впіймав одного карася, Олексій 3 карасі(два з них витягнув йому Олег), Олег впіймав 2 раки і з десяток карасів та пару плотвиць. Наживка: опариші, на методі вінгерське тісто й горох Прикормка: власного виробництва з додаванням вареного гороху, але її виготовив Олексій. В прикормку налив три корочки ароматизатору FishDream "Big Fish". Снасті: фідер, метод. На вудку майже нічого не клювало. Мені зателефонував Льоша і сказав, що намічається рибалочка в Бочаниці. Нарешті його кум Вітя зможе поїхати з ними. Крім того сам Льоша не був на рибалці вже більше місяця через травму, яку отримав в ДТП. То ж ця рибалка була дуже важливою і я не зміг її пропустити (в принципі як завжди). Оскільки ні в кого з нашої компанії не має власного авто, то нам довелось їхати на маршрутці. "Рівне-Глибочок" виїзджає з автовокзалу в 05:30, плентається дорогою майже годину і висаджує рибалок прямо на дамбі ставку. На місце ми прибули якраз зі сходом сонця. Я швиденько замісив прикормку і закинув снасті. У вибрану точку для фідера я поклав не менше десяти кормушок відразу. Але клювань не було досить тривалий час, до восьмої ранку мабуть. Першим обрибився Олег, а за ним і я. Вітя(кум Льоши) відразу занурив свій пустий садок у воду, а потім цілий день бідкався про те, що такого раніше він ніколи не робив. Що садок він клав у води лише з першою рибою, а тут зроби отаку дурницю і, що мовляв, саме через це йому так не щастить на цій рибалці. Дійсно, він впіймав лише одного карасика, і то вже після обіду. До речі, він покинув нас найпершим, його підставила теща: народилась рівно 50 років назад саме в цей день. Передаємо їй найкращі вітання. Чесно кажучи кльов був такий-собі і щоб спіймати рибку потрібно було старатись, шукати ключик. Я пробував різні пшикавки, але як на мене, то ефекту це не давало. Як завжди в цьому сезоні вудка у мене відпочивала. Лише дарма її діставав. При першому ж закиді я умудрився заплутати поплавка за стовбури зрізаного камиша, то довелось скупатись - я надто люблю цього поплавочка, щоб зтратити його в останній(останній?!) рибалці по карасю в 2011 році . Є така приказка у рибалок: "Новачкам завжди щастить". На цій рибалці вона повністю підтвердилась! Олег, який востаннє був на рибалці більше п'яти років тому, взяв дуже пристойний улов. При чому він ловив на фідер вперше в житті . Також у нього на вудку клюнули два раки, доволі гарного розміру. Вони позарились на опариші. Я спочатку розраховував ловити лише одним фідером, адже ми їдемо маршруткою, тому я не хотів брати ще якісь снасті. Але Олексій попросив взяти для Олега вудку. Тому оскільки мені вже довелось брати з собою чехол для снастей, то я вже й кинув туди ще одного фідера. Оснастив я його методом. Цілу рибалку я його кидав під камишикі. Як відомо постійним читачам цього блогу мені ще жодного разу на рибалці не пощастило взяти рибу саме на метод. Хоча майже кожного виїзду я оснащую його волосяною оснасткою, роблю стікову прикормку.. Коротше стараюсь, але безрезультатно. Є така приказка "Если долго мучиться что нибудь получится". Я отримав впевнену покльовку на метод, і відразу відчув, що там щось є нормально. Почав виважувати, а риба потягнуло оснастку в камиші. Я вже думав, що тут буде капець, адже мені потрібно було протягнути рибу через стіну зрізаних камишів. Як не дивно, але це мені вдалось! Правда риба в тих камишах робила відчайдушні кульбіди і дуже сильно плескалась. Коли вже ми почали її підсачувати, то побачили, що це дзеркальний короп. А гачок зацеплений йому за хвіст!! Фантастика! Ну нарешті я "розмочив" метод! Через годинку-другу я знову фіксую покльовочку на метод, беру в руки вудилище і відчуваю хорошу рибу. Цей суперник теж виявився кмітливим і поплив в ту ж стіну камишів. На цей раз фокус мені здійснити не вдалось і я зробив глухий зацеп за комиші. Втрачати оснастку мені дуже не хотілось, тому я знову роздягнувся і поліз у воду. Діставшись до місця зацепу я легесенько почав піднімати лесу вверх. І тут "глухий" зацеп стрімко поплив на відкрите плесо. На пірсі фідерним вудилищем вміло керував Олексій. Я швиденько поплив на базу. Олексій підтягнув рибу до пірса, і пам'ятаючи випадок на нашій минулій з ним рибалці він запопадливо розпустив фрикціона. Вже під пірсом ми побачили, що це амур. Десь три-чотири хвилин мого плавання з підсаком попід пірсом і діло в шляпі. Точніше риба в садку . Нарешті я дістав пристойну рибу на горох. Ще й на волосяну оснастку, ура! Після цього амуру я мабуть зловив лише одну чи дві рибки і ми спокійно в паніці почали збиратись на маршрутку, яка по класиці жанру "ось-ось поїде без нас". Рибалкою дуже задоволений. Надіюсь наступного сезону в Бочаниці буде не гірше.

Шпанів, 28.08.2011

Компаньйони: Відсутні. Погода: тепло, безхмарно. Тиск в один момент різко підстрибнув вгору з 985 до 995 гектопаскаль Час ловлі: з 05:30 до 10:00. Місце: біля дамби. Зловлено: нічого. Наживка: мастирка. Прикормка: не використовувалась. Снасті: вудки. Багато розписувати не буду. Кльов був відсутнім повністю, я не побачив жодної покльовки. Біля мене рибалили ще три рибалки, у них ситуація така ж. Один з них приїхав ще з вечора і рибалив всю ніч. То сказав, що за всю ніч побачив два недоклювання: один раз щось дзьобнуло на один з трьох спутніків, і вдруге щось пошевелило поплавця. Хоча цей рибалка постійно прикормлював місце і горохом в тому числі. До речі він пізніше все-таки вимучив на поплавчанку одну-єдину рибу. Мені було погано видно, що саме, але дуже схоже на канадського сомика розміром з ладоньку. Цього разу на водоймі було багато рибалок, не менше 10. Але майже всі без риби, лише дехто впіймав по одному линку. Лише один місцевий мужик, який постійно кормить одне й те ж місце взяв два линочка і два карпика до півкіло. Ловив він на другій кладці зправа від дамби.