Лисин, 18-19.06.2011

Компанйони: Женик Пограничний Погода: близько +27°C, тиск 742мм рт.ст.(поступово падав до 735), вітер південний, в неділю посилився до 5 м/с, суботу була сонячна погода, а в неділю цілий день з десятої ранку йшов дощ Час ловлі: в суботу з 05:00 до 11:00, 19:00 до 21:15. В неділю з 05:00 до 10:00 Місце: в суботу зранку на стариці, ввечері на річці Стир неподалік від впадіння струмка. В неділю з самого ранку на стариці на річці Стир, через відсутність кльову перейшли на річку неподалік від впадіння струмка, але вже перед ним. Зловлено: в суботу на стариці 8 плотвичок, 2 краснопірки, 3 карасі; на річці 20 малих підлящиків з плотвицями. В неділю на стариці 10 плотвичок і пару верховодок, перейшли на Стир і злапали там 40 малих підлящиків в перемішку з плотвицями, пару верховодок, 1 окунь. Наживка: опариш, хробак Прикормка: запарена макуха, товча з додаванням прикормки власного виробництва + пшениця Снасті: на річці фідер, на стариці вудки Отже знову вихідні і ми вже в п'ятницю ввечері їдемо в село до тестя. Коли добрались на місце вже було геть темно, а мені потрібно накопати червів, тому що минулого разу саме на них клювали карасі з линками на стариці. Отож озброївшись налобним ліхтарем та лопатою я пішов на пошуки скарбів гнойових хробаків. Ні на місцевому сміттєзвалищі, ні в тінистих місцях я нічого не знайшов. Лише пару дощових хробаків. Тоді я пробрався на гноянку, і о чудо, нарешті виявив там їх. Всі попередні рази перекопування гноянки в доль і поперек нічого не давало. Поки копав червів то відварював пшеничку - це традиційна прикормка в цих краях. Всі підготовчі роботи закінчив десь о пів першої ночі та й пішов відпочивати. День перший О четвертій ранку бужу тестя, але він стомлений і лінивий :) хоче відпочивати. То я й пішов один. Десь о п'ятій ранку я вже був на місці з розкладеними вудками і закормленим місцем. Я зайняв позицію, де минулого разу сидів ворчливий дідуган. Прикормився я розпареною макухою з медовим пелетсом. На хробака довго нічого не брало, тому одну вудочку я закидаю на опариша. Саме на цю насадку починає клювати краснопірка, плотва і верховода. На хробака тех покльовувало, але дуже слабо й невпевнено, без продовження. Думаю це клювала та сама мілюзга. Нарешті десь о сьомій ранки поплавок з хробаком веде в сторону і я дістаю першого карасика. Розмір його був не вражаючий, до долоньки. Не іде в жодне порівняння з минулими карасями. Десь в цей час на старицю приїхав місцевий рибалка. Він закинув дві вудки на середину і почекавши хвилин 40 зібрався назад. Сказав, що минулі роки клювало відразу і робити тут немає чого. Трішки пізніше я ще все-таки вимучив двох таких же карасиків на хробачка, і по-троху ловилась не крупна плотвичка й краснопірка на опариша. Побувши до одинадцятої години я зібрався й пішов на базу. По дорозі заглянув на саму річку, там ловив якийсь місцевий абориген, сказав, що вода піднімається і кльова зовсім немає. Відійшовши десь на метрів 700 згадав, що знову забувся підставки під вудки - довелось повертатись. Прийшов до хати, трішки поміг поратись по господарству й ліг спати. Підйом о четвертій дня на кропління бараболі. Справились до шостої тридцяти і гайда на річку. Пішов разом з Жеником. Ловили ми на фідери, в якості прикормки використовували товчу з додаванням ароматизатора від фішк-дрім "Big Fish". Ловити на Стиру прикольно: тільки закидаєш - відразу покльовки. Тільки потрібно вгадати коли підсікати, бо клює виключно мала риба, яка толком не може й кінчика зігнути. Ми насмикали риби, натішились процесом і десь о десятій вечора пішли на базу. Женик всі ці тижні тільки й мріяв піти на Старий Стир і знову впіймати линка і карасів-самольотів. Я його намагався переконати, що йде зміна погоди, тиск потроху падає і я ж там був зранку. Нічого нам не світить. Все марно: домовились зранку йти на старицю. День другий Знову з самого ранку ми чимчикуємо по мальовничим місцям Демидівщини, спочатку повз джерело, потім по лугу, через хащі, знову на луг і нарешті стариця. Моє місце вже зайнято отим рибалкою, що був вчора 40 хвилин. Я сідаю лівіше від нього метри на п'ять, а Женик на своє минуле місце - якраз навпроти мене. Він порвав два ризи свою вудку путаючись в виставленій сітці. Я відразу запропонував її витягти на берег й знищити, але місцевий житель і Женик заперечили, оскільки це було хазяйства якогось місцевого міліціонера. Кльов був гірший ніж вчора, за півтори години ми не бачили жодного клювання на хробака. Місцевий рибалка авторитетно заявив, що робити тут нічого. Він тут рибалив кілька років тому, то тільки закинеш - відразу лин на кілограм. Жодного разу без риби не повретався. А це... Дивлячись на таку невтішну картини приймаємо рішення поки ще ранішня пора перебиратись на Стир Ми змотались і пішли напряму через луг. В деяких місцях там трава була по пояс, поки дійшли то були всі ноги мокрі. До речі погодка була супер, зранку над річкою стояв густий молочний туман, трава була в росі. На річці ми швиденько розгорнули свої два фідера і почали ловити. Клювало відмінно! Але розмір... Ну нічого страшного . Клювало найкраще на опариші. На хробака доводилось трохи довше очікувати покльовки, а на пшеницю її можна було не дочекатись взагалі. Зміна насадки і комбінування бутербродів нічого не змінювало: риба було лише мала. Якимось дивом мені вдалось вцупити три підлящиків грам по 100 і одного окуня з ладоньку. Десь з дев'ятої тридцяти погода почала погіршуватись: небо потроху затягувати хмарами і конкретно похолодало. Вітер дуже посилився. О десятій ранку ми зібрались додому і пішов дощ. Він йшов безперестанку аж до вечора. В загальному на річці ми спіймали десь рибинок з сорок. Відпочили суперово, люблю село. P.S. Сорі за якість фоток, це мій телефон 6300. Цифровий на цих вихідних був у жінки, вона поїхала на бАтьківщину до своєї мами.