Лисин, 28-29.05.2011

Компанйони: Женик Пограничний Погода: близько +27°C, тиск 744мм рт.ст. вітер змінних напрямків, не сильний Час ловлі: з 17:00 до 20:15, з 05:00 до 10:15 Місце: на річці Стир неподалік від впадіння струмка, на наступний день ловив на стариці. Зловлено: на річці 15 підлящиків, пару плотвичок і пару верховодок. На стариці 20 краснопірок, 10 верховодок, 2 линочка і 1 карась. Наживка: опариш, хробак Прикормка: власного виробництва + пшениця Снасті: на річці фідер, на стариці вудки на цих вихідних всією сім'єю поїхали на бАтьківщину мого тестя, в село Лисин Демидівського району. Там нас чекало свіже молоко, домашні яйця, зелена травичка на босу ногу, холоднюча джерельна вода і купа роботи. День перший Після завершення польових та хатніх робіт ми вирішили піти покупатись на річку Стир, це було десь в години о четвертій. Коли ми туди прийшли, то виявили, що рівень води дуже суттєво нижчий норми, сантиметрів на 80. Пологі береги сильно оголені, а на крутих обривах чітко видно як сильно впала вода. Справа в тому, що вище по течії кілометрах в п'яти знаходиться Хрінницьке водосховище, там є дамба на якій стоїть гідроелектростанція. Ось вони постійно тим рівнем води і грають, то перекриють сильно, то дадуть величезний злив. Місцеві кажуть, що це робиться по дзвінку з Рівненської атомної станції, яка бере воду з Стиру. Якби там не було після купання я швиденько замісив свою фірмову прикормку і розклав фідера. Відразу ж з перших закидів спостерігаю клювання! Але рибу підсікти було не так просто. На кожні 4-5 покльовок я реалізовував лише одну. Потім я навіть замінив гачок на новішим і чомусь поставив поводок не 30, а 60 сантиметрів Риба ловилась дуже невеличка. Місцеві її називають ляскура - маленькі підлящики. Також попадалась плотвичка та верховодка. На жаль нічого більшенького так і не клюнуло, безсумнівно в першу чергу причиною цього було впавший за дві доби рівень води на майже метрову величину. Я пройшовся ще вздовж річки, побачив цікаві місця, які відрив малий рівень воду і зустрів одного місцевого рибалку. Він взагалі не бачив жодного клювання, і сказав мені, що непогано можна натягати краснопірок на водоймі-стариці, так званий "Старий Стир" - колишнє русло ріки, біля села Лопавше. Там навіть є можливість витягнути справжнього річкового карася і (увага!) линка. Порибаливши до години восьмої я пішов до хати. День другий Разом з братом мого тестя Жеником ми прийняли рішення обов'язково піти на рибалку зранечку. Ми обрали Старий Стир І так будильник пропищав о четвертій двадцять п'ять і ще до сходу сонця ми повністю розкладені й озброєні сидимо на місці. Ми сіли на березі де глибина була десь з півтора метри, я чесно-кажучи не очікував такого на стариці. Посередині водойми по класиці жанру стояла чиясь сітка. Коли я діставав вудки то виявив, що моя у моєї болонської вудку зломаний кінчик , поламався в чохлі! Це вже третя поломка цього кінчика. Ну нічого страшного, це не зіпсувало мені настрій. Клювання не змусило нас довго чекати, відразу в відро з водою відправляються краснопірки та верховодки. Зі сходом сонця на цю калюжу підтягуються місцеві рибалки: двоє з нашого села і один якийсь невідомий дідуган. Місцеві сіли на своєму улюбленому місці під вербою(справа від нас метрів в 15), а дідок на протилежному мілкому березі. Трішки пізніше місцеві почали нечасто витягати з води малий карасиків, це при тому, що у мене й Женика клювала виключно краснопірка, верховодка й попадались окуні. Місцеві хлопці половивши день з годинку сказали: "Сьогодні кльову нема, тут як бере то вудки тріщать", і забрались у пошуках щастя на Стир. І тут десь в годині о сьомій чолов'яга на мілині дістає вудкою дебелого карася! Причому він закидав снасті не перед собою, а під кутом градусів 45-30 до берега справа від себе. Потім через хвилин 10-15 ще одного! Після цього він дістав лина. Так просто дивитись на це в мене не було сили, і я взяв дві свої вудки та й пішов до нього. Попередньо я в нього спитав, чи можна там десь сісти, на що отримав відповідь:"Нє!" Акуратно сів від нього метрів в десяти з права. Прикормив одну вудку двома шарами прикормки. Тривалий час в мене нічого не клювало, а потім на опариші я витягнув краснопірку нормального розміру. У чоловіка кльов взагалі затих. Трішки згодом в мене почала клювати на опариша краснопірка, і на хробака клюнув линочок! Нарешті я впіймав линка! Я був дуже щасливий, пофоткав його у різних ракурсах та й відпустив у воду, він був надто малим, щоб брати з собою. Через декілька хвилин відбулось впевнене клювання на опариші - тягнув рибу своєю махалкою як самольота. Це був карась грамів на 200-250, дуже сильно впирався при виважуванні. В цей же час Женик почав тягати з води на хробака карасів, та піймав одного залікового линка. Коли в нього закінчились черв'яки він їх накопав відразу на лугу і продовжив риболовлю. Пізніше виявилось, що він дістав одного золотого карася. На водойму прийшли два хлопці, я в них стрельнув гнойових хробаків. Перед цим попросив в дідка, він сказав: "Не дам!", ото вже. Я впіймав ще одного малого линка. Що цікаво: перший линок був золотого кольору, аж сяяв і плавники у нього були лілово-рожевими, а другий лин був зелено-жовтого кольору з бордовими плавниками. Але ж красунчики! Десь в години о десятій кльов почав затухати і ми пішли на базу. Коли чистили рибу(десь добру годину), то виявили, що вся риба з ікрою. Відпочинок в селі це супер!