Лисин, 28-29.05.2011

Компанйони: Женик Пограничний Погода: близько +27°C, тиск 744мм рт.ст. вітер змінних напрямків, не сильний Час ловлі: з 17:00 до 20:15, з 05:00 до 10:15 Місце: на річці Стир неподалік від впадіння струмка, на наступний день ловив на стариці. Зловлено: на річці 15 підлящиків, пару плотвичок і пару верховодок. На стариці 20 краснопірок, 10 верховодок, 2 линочка і 1 карась. Наживка: опариш, хробак Прикормка: власного виробництва + пшениця Снасті: на річці фідер, на стариці вудки на цих вихідних всією сім'єю поїхали на бАтьківщину мого тестя, в село Лисин Демидівського району. Там нас чекало свіже молоко, домашні яйця, зелена травичка на босу ногу, холоднюча джерельна вода і купа роботи. День перший Після завершення польових та хатніх робіт ми вирішили піти покупатись на річку Стир, це було десь в години о четвертій. Коли ми туди прийшли, то виявили, що рівень води дуже суттєво нижчий норми, сантиметрів на 80. Пологі береги сильно оголені, а на крутих обривах чітко видно як сильно впала вода. Справа в тому, що вище по течії кілометрах в п'яти знаходиться Хрінницьке водосховище, там є дамба на якій стоїть гідроелектростанція. Ось вони постійно тим рівнем води і грають, то перекриють сильно, то дадуть величезний злив. Місцеві кажуть, що це робиться по дзвінку з Рівненської атомної станції, яка бере воду з Стиру. Якби там не було після купання я швиденько замісив свою фірмову прикормку і розклав фідера. Відразу ж з перших закидів спостерігаю клювання! Але рибу підсікти було не так просто. На кожні 4-5 покльовок я реалізовував лише одну. Потім я навіть замінив гачок на новішим і чомусь поставив поводок не 30, а 60 сантиметрів Риба ловилась дуже невеличка. Місцеві її називають ляскура - маленькі підлящики. Також попадалась плотвичка та верховодка. На жаль нічого більшенького так і не клюнуло, безсумнівно в першу чергу причиною цього було впавший за дві доби рівень води на майже метрову величину. Я пройшовся ще вздовж річки, побачив цікаві місця, які відрив малий рівень воду і зустрів одного місцевого рибалку. Він взагалі не бачив жодного клювання, і сказав мені, що непогано можна натягати краснопірок на водоймі-стариці, так званий "Старий Стир" - колишнє русло ріки, біля села Лопавше. Там навіть є можливість витягнути справжнього річкового карася і (увага!) линка. Порибаливши до години восьмої я пішов до хати. День другий Разом з братом мого тестя Жеником ми прийняли рішення обов'язково піти на рибалку зранечку. Ми обрали Старий Стир І так будильник пропищав о четвертій двадцять п'ять і ще до сходу сонця ми повністю розкладені й озброєні сидимо на місці. Ми сіли на березі де глибина була десь з півтора метри, я чесно-кажучи не очікував такого на стариці. Посередині водойми по класиці жанру стояла чиясь сітка. Коли я діставав вудки то виявив, що моя у моєї болонської вудку зломаний кінчик , поламався в чохлі! Це вже третя поломка цього кінчика. Ну нічого страшного, це не зіпсувало мені настрій. Клювання не змусило нас довго чекати, відразу в відро з водою відправляються краснопірки та верховодки. Зі сходом сонця на цю калюжу підтягуються місцеві рибалки: двоє з нашого села і один якийсь невідомий дідуган. Місцеві сіли на своєму улюбленому місці під вербою(справа від нас метрів в 15), а дідок на протилежному мілкому березі. Трішки пізніше місцеві почали нечасто витягати з води малий карасиків, це при тому, що у мене й Женика клювала виключно краснопірка, верховодка й попадались окуні. Місцеві хлопці половивши день з годинку сказали: "Сьогодні кльову нема, тут як бере то вудки тріщать", і забрались у пошуках щастя на Стир. І тут десь в годині о сьомій чолов'яга на мілині дістає вудкою дебелого карася! Причому він закидав снасті не перед собою, а під кутом градусів 45-30 до берега справа від себе. Потім через хвилин 10-15 ще одного! Після цього він дістав лина. Так просто дивитись на це в мене не було сили, і я взяв дві свої вудки та й пішов до нього. Попередньо я в нього спитав, чи можна там десь сісти, на що отримав відповідь:"Нє!" Акуратно сів від нього метрів в десяти з права. Прикормив одну вудку двома шарами прикормки. Тривалий час в мене нічого не клювало, а потім на опариші я витягнув краснопірку нормального розміру. У чоловіка кльов взагалі затих. Трішки згодом в мене почала клювати на опариша краснопірка, і на хробака клюнув линочок! Нарешті я впіймав линка! Я був дуже щасливий, пофоткав його у різних ракурсах та й відпустив у воду, він був надто малим, щоб брати з собою. Через декілька хвилин відбулось впевнене клювання на опариші - тягнув рибу своєю махалкою як самольота. Це був карась грамів на 200-250, дуже сильно впирався при виважуванні. В цей же час Женик почав тягати з води на хробака карасів, та піймав одного залікового линка. Коли в нього закінчились черв'яки він їх накопав відразу на лугу і продовжив риболовлю. Пізніше виявилось, що він дістав одного золотого карася. На водойму прийшли два хлопці, я в них стрельнув гнойових хробаків. Перед цим попросив в дідка, він сказав: "Не дам!", ото вже. Я впіймав ще одного малого линка. Що цікаво: перший линок був золотого кольору, аж сяяв і плавники у нього були лілово-рожевими, а другий лин був зелено-жовтого кольору з бордовими плавниками. Але ж красунчики! Десь в години о десятій кльов почав затухати і ми пішли на базу. Коли чистили рибу(десь добру годину), то виявили, що вся риба з ікрою. Відпочинок в селі це супер!

Карась

В даній статті ми спробуємо дати відповіді на запитання: Де ловити карася? На що клює карась? Як спіймати великого трофейного карася? Що це взагалі за риба така? Назва: в народі зветься карась. Карасик - молода особина, лапоть - великий екземпляр лат. Carassius gibelio - срібний карась англ. Crucian, що цікаво: в англійській мові слово Cricial означає "вирішальний", "критичний", "найважливіший" правильна назва рідкісного золотого карася лат. Carassius carassius. Чисельність і причини її зміни: дана риба є найбільш розповсюдженою в наших краях. Чисельність постійно лише збільшується. Пташками ікра переноситься у найвіддаленіші калюжі. Наприклад у Рівненському зоопарку є водойма для білого лебедя, розміром 20х30 метрів, так ось там живуть карасики. Особливості біології та наукове значення: Зазвичай в уловах рибалок переважають особини вагою до 120 грам. Великими вважають риби вагою в 500 грамів, якщо ж вага перевалює за кілограм сміло можете вважати таку рибу трофейною. Хоча науково відомо, що карась може досягти вагу і в 5 кілограмів(таких риб на Україні мабуть немає). Є одна особливість карасів: якщо в озері їх наплодиться величезна кількість і кормова база дуже обмежена - стають тугорослими і не виростають більшими долоньки, в такому розмірі стають статево зрілими, приводять таке ж потомство. Карась витривалий до кисневого режиму. Під час промерзання водойм і літнього висихання озер перебуває у мулі на глибині понад 0,5 м. Нереститься у травні–липні(найбільш інтеснивно у нашій місцевості в середині-кінці травня). Досягає статевої зрілості у віці 2–3 років, плодючість становить майже 115 тис. ікринок. Їх відкладають трьома-чотирма порціями при температурі води не нижче 18°С на рослинність, на глибині близько 0,5 м. Місця проживання: Живе всюди, де є вода. Особливо полюбляє озера та ставки. Присутній у всіх річках, окрім верхів'ї гірських. Не цурається канав, меліоративних каналів і навіть болот. Виживає там, де інші риби гинуть. Де ловити карасів? В озерах їх потрібно шукати в мулистих та тінистих місцях, на границях відкритої води та водоростей. В річках любить затоки й плеса, особливо мулисті місця де є водорості та кувшинки. Карасів ловлять лише з дна. Спосіб життя та загальна інформація: Ми свідомо не розділювали карасів на золотих та срібних. Причини прості: ці риби дуже схожі між собою, а й золотого карася майже не залишилось, він попадається вкрай рідко :(. Якщо знаєте ще місця де є можливість поборотись зі справжніми українськими карасями - пишіть в коменти. Напишимо все ж таки як їх просто розрізнити: золотий карась має круглішу форму тіла, хвостовий плавник не так сильно розділений навпіл як срібний, біля цього плавника на хвості є чорна пляма(особливо у молоді), у нього потужна товста спина, тичинок в жабрах меньше ніж в срібного(23–33 проти 39–50), очі в нього більше схожі на очі лина, він може вижити в геть поганий водоймах. Увага! Даний вид знаходиться в Червоній Книзі України, будь ласка не винищуйте його. Відповідно срібний карсь більш довший, росте трохи швидше і виростає крупнішим. Як це не прикро, але срібний карась також made in china! Вони прийшли до нас з Китаю, басейну річки Амур. Їм тут так сподобалось, що вони витіснули корінних жителів наших водойм - золотих карасів. Да так, що поставили останніх на грань зникнення. Карасі невибагливі, живуть всюди, їдять все підряд, розмножуються навіть без заплідення ікринок sic! Хто не вірить, читайте про гіногенез. Доречі, може хто не знав, золоті акваріумні рибки - це одна з форм карася :), так що казка про бабу й розбите корито приймає нове значення, карась - володар водяного царства :) Вік карася можна визначити по кількості кілець на його лусці, прямо як на пеньку спиляного дерева. Росте ця риба вкрай помалу, потрібно не менше п'яти років, щоб карасі виросли до столового розміру. А трофейні кілограмові екземпляри мають десятирічний вік, отак-то. Прикольна особливість карася ще в тому, що будучи пійманими очі у них починають жалібно дивитись вниз. Є дуже цікаве пристосування у карасів: якщо ви витягнули з води крупного карася, а він своєю формою дуже круглий з височенною спиною - це означає, що у водоймі є хижаки, особливо щука. Карась знову ж таки адаптується під оточуюче середовище(прямо як Alien), якщо є хижак то наш герой починає швидко рости вверх, щоб його було важче зцапати. Хочу написати, що карась - це риба майбутнього. Якщо станеться ядерна війна, глобальне похолодання (чи навпаки парниковий ефект і потепління), в нас вріжеться комета або Земля налетить на свою небесну вісь - все живе винищеться. Але в водоймах залишиться жити знаєте хто? Вірно, карась. Ця риба переживе всіх і вся, тому це риба майбутнього. Харчування: карасі дуже особливий вид риб. По класиці жанру вони найбільш активно харчуються на ранкових та вечірніх зорях. З власного досвіду можу підтвердити, що саме в цей час є шанс впіймати трофейні екземпляри. Але у більшості випадків карасі клюють тоді, коли їм щось перемикне в голові. Наприклад автор даної статті неодноразово був свідком, коли рівно о восьмій ранку у всіх рибалок на березі майже одночасно починали працювати фідери, також потрапляв на риболовлю, коли риба почала прокльовуватись після 10-ї. В літературі пишуть, що ловити дану рибу вночі немає сенсу - заперечую, особисто бував саме на нічних рибалках карасів, причому вдень і зранку кльов був гіршим. Але на тій же водоймі на тому ж місці через декілька тижнів вночі не бачив жодного клювання! Карасі дуже привередливі щодо харчування, в цьому плані на мою особисту думку - це є найзагадковіші риби нашого краю. Одного дня вони чудово ловляться на одну насадку, а іншого подавай їм щось інше. Мало того, таке переключення може статись продовж одного дня! На кожній окремій водоймі потрібно шукати свій "ключик". Харчуються вони здебільшого бентосними організмами, також зоопланктоном. А ще є одна особливість, по якій можна визначаити, що на водоймі стовідсотково є гарні карасі: унікальне чавкання в камишах - це карасі смокчуть солоденькі пАгони. Прикормка: повинна містити в собі печиво, краще топлене молоко. Безумовний лідер в якості принади на карасі в народі - це макуха (расова москальска назва "хмых") - відчавлені від олії залишки зернят соняшника, її як кидають просто розмоченою водою, так і цілими спресованими шматками, також запарюють. Ми з власного досвіду рекемендуємо в якості принади для карася додавати також кукурудзяну крупу та вівсянку(краще мелену). Звичайно в якості прикормки люди в більшості своїй використовують різноманітні каші(пшоняна, кукурудзяна, горохова, вівсяна і тому подібні), ми ж проти такого підходу. Прикормка має роздрадувати карасів, пробудити у них звірячих апетит! Мій рецепт прикормки Ароматизатори та атрактанти: карась любить запах анісу, ванілі. Експерементально встановлено, що даній рибі більше подобаються солодкі принади. Якщо ви ловите на горох, то ніяких інших запахів використовувати не потрібно! Горох сам по собі несе унікальних запах, який риба любить і добре чує. В принаду ніколи не завадить додати трішки свіжої, нерафінованої, а краще чавленої десь в селі олії. Також карасі люблять запах часнику, його додають прямо в мастирку, або ж спочатку пальцями шуршать по зрізаному зубку часнику, а потім цими ж пальцями насаджують хробака. Ми також ловили карасів на просте тісто, в яке додавали трішки меду. До перловки чудово імпонує карвалол і кориця. Також говорять, що карасі люблять запах керосину та навіть змазки WD-40, нажаль з цими інгредієнтами ми ще не експерементували, пробуйте - напишете в коментарі результати :) Наживка: Улюблена природня їжа це личинки різних комах та ніжні пагони рослин(як вже писалось вище). Рекомендовані насадки тваринного походження це: мотиль - личинка комара-довгунця. Ні в'якому разі не насаджуйте панчохою! Лише проколоти "голову", і нехай вісить та скорочується на гачку; опариш - личинка м'ясної мухи. Теж ніколи не насаджуємо повністю, лише під голову. "Головою" називаємо чорну цятку на одному з кінчиків; хробаки. Гнойові черв'яки звичайно мають більшу перевагу над дощовими. Тут вже нарешті можна насаджувати панчохою, на весь гачок :). Карасі також дуже люблять рослинні насадки на основі каш та круп: на першому місці тут безумовно є мастирка - націльнальна рибна принада, яка заслуговує на окремо на цілу статтю. Мабуть кожен знає, що це таке, але все-таки напишемо, що це повністю розварений горох в який замішується манка до консистенції пластиліну; манна бовтушка - серкет приготування простий як двері, але складний у виконанні. Щоб у вас вийшла гарна бовтянгка потрібно безперестанку калатати манку з водою не менше 10 хвилин, рекомендую всі 15. Тоді манка буде тянутись за палочкою сантиметрів 5; тісто й простий хліб. Одного разу був свідком, як сам та сусідні риболові тягали лише "п'ятачків" - карасиків до долоньки, наживка і хробак і мастирка і опариш. Тут один кмітливий рибалка пом'яв хліб і нацепив на гачок: через три хвилини в його садку б'єьться солідний лапоть! Також одного разу ми рибалили на платному ставку, і до обіду зловили до п'яти карасів, все було дуже сумно й неприємно, і тут моєму другу приходить в голову ідея ловити фідером на тісто. Яке ж було наше здивування коли карась "пішов", до кінця дня ми набомбили по 5 кілограм риби; перловка, її краще запарювати в термосі, так, щоб посередині залишалась суха прожилочка. Ця насадка може принести прекрасні результати; консервована солодка кукурудза - ловляться карасі тільки крупнішого розміру; горох. Якщо вже карась і клює на варений горох, то теж тільки крупний. Виважування та поведінка на гачку: дуже екстримальні. Потрібно неспішно втомити крупного карася і старатись не форсувати події, тому що нуби в нього тонкі, і повідки він рве за милу душу. Після вдоху свіжого повітря можливе заспокоєння і покіра. Карасі до останнього боряться за свою свободу, намагаються завести снасті в корчі, сильно опираються виважуванню. Тому діставати їх з води одне задоволення :). Навіть перебуваючи в садку вони не зупиняються і шукають будь яку можливість вибратись звідти. Автор даного допису одного разу втратив весь улов, коли крупний карась зумів відкрити залізний садок з середини! Методи і снасті лову: Фідер в процесі розробки Поплавкова вудка в процесі розробки Літня мормишка в процесі розробки Джерела в Інтернеті: Червона Книга України Сергій Тимофійови Асаков Не погана стаття на harp.valor.ua Леонід Павлович Сабанєєв

Бочаниця, 21.05.2011

Компаньйони: відсутні Погода: температура +28°C, тиск 743мм рт.ст., вітер був відсутній, чисте небо Час ловлі: з 07:00 до 13:30 Місце: пірс №6 Зловлено: 2 карасі, 8 плотвичок, 1 окунь Наживка: опариш, мастирка Прикормка: власного виробництва Снасті: фідер, вудка По суті це була не рибалка, а сімейний виїзд на природу. Ми варили юшку, смажили картоплю і хлюпались у водичці. Але як я не міг взяти вудки з собою в Бочаницю? Я замовив пірс №6, це зовсім поряд з тим місцем, де я прекрасно рибалив тиждень тому. Нажаль сьомий пірс був зайнятий на всі вихідні. Доречі місць вже не було взагалі на острові, коли ми приїхали. Все заброньомано на всі вихідні. Тому, якщо ви бажаєте там рибалити чи відпочивати потурбуйтесь заздалегідь замовити місце. Чомусь риба клювала в цей день набагато-набагато гірше, ніж в минулий понеділок. Чому так сталось - невідомо. Десь о восьмій я зловив одного карася фідером на опариша, о десятій ще одного в комишах на мастирку. Я пробував різні точки лову другим фідером, експерементував з насадками - нічого не допомагало. Мої сусіди одностайно стверджували, що тиждень назад кльову був суперовим. Вони рибачили краще за мене: з сьомого пірсу постійно діставали плотву або карасів на спутніки, а дядько з п'ятого пірсу непогано ловив вудкою прямо попід комишами. Казав, що у нього зірвався навіть карп. Мабуть аби я був без сім'ї і повністю зосереджений на рибалці, то наловив би більше риби. Але хіба лише в тій рибі щастя? Також я нарешті познайомився з чоловіком, який постійно на всі вихідні бере нульовий пірс і ловить лише карпів. В цей день приблизно о дев'ятій ранку він взяв сазана, підтягнути до пірса ніяк не міг, тому плавав за ним на човнику. Він люб'язно дав сфоткатись з цією рибиною. Я повністю змотав снасті десь о пів на другу, а відпочивали ми ще десь до п'ятої.

Горбаків, 22.05.2011

Компаньйони: Євгеній Тюкаєв, Юра Погода: температура +27°C, тиск 743мм рт.ст., вітер ПдС 1м/с, чисте небо Час ловлі: з 05:30 до 13:00 Місце: під деревами, пн-сх частина ставу Зловлено: 1,2 кг карасиків Наживка: опариш, хробак Прикормка: власного виробництва висушена з попередньої рибалки :) Снасті: Болонська вудка Один мій друг вже давненько хотів поїхати зі мною на рибалку. Сам він знову починає ловити рибу, а перед цим ловив давненько, ще в школі. Зі снастей у нього тільки вудки, тому потрібно було обрати водойму, яка б відповідала наступним вимогам: риба ловиться на вудочку; розмір не має визначального значення, головне - постійний кльов. Я вагався мій Гільчею та Горбаковим. Вибрав останній оскільки там дешевше та є примарна можливість зловити линка, про якого я мрію вже давно.. Ми виїхали затемна, ще й довелось покружляти на трасі біля села, тому що з'їзд з дороги до водойми підло замаскований під зупинку за останнім світлофором. На водоймі швиденько закидаємо вудки, я додаю трохи забагато води у свою просушену прикормку бувшу у використанні і прикормлюю місце. Відразу гублю десь у воді антенку від свого поплавця . Вона була у мене змінною, для того, щоб замість неї вставляти світлячка. От тепер в мене той світлячок і стоїть. Його по воді видно не дуже добре, бо прозорий. Ще й як сонце його просвічує то геть стає все кепсько. Треба буде його пофарбувати лаком мабуть. Чекати довелося не довго, почав клювати карась розміром з мізинець. Причому на два опариша він клював сміливіше ніж на один, а на три вже боявся брати . У мене на кожні 10-15 таких міні-карасиків попадався один приємлимого розміру десь до долоньки - таких вже брали. Також я витягнув з води одного карася грам на 130-150, то був вже велетень у порівнянні з своїми родичами. Як сказав Женя: "Кабанчик". Попід берегом було виявлено канаву вздовж всього ставу, ширина метрів три. Далі йде мілина, глибиною до 50 см. Рибка клювала фактично однаково на будь-якій відстані. На опариша смішивіше, ніж на хробака. На останнього зате клювало набагато менше дрібноти. Людей на ставку було повно, фактично через кожні 20 метрів рибалка. Наші сусіди ловили на фідери(по три на кожного, sic!), кадали до камишів, наживка - хробак. У них клювали лише приємлимі карасики. Також один з тих чоловіків сказав, що сам тут не так давно впіймав карпика на 1 кг, а його колега - линка на 400 гр. Кльов затих з настанням вітру десь о дванадцятій годині. Ми вдосталь насмикавшись цієї малечі рушили додому.

Бочаниця, 15-16.05.2011

Компаньйони: Сергій Маліновський Погода: ввечері спочатку було тепло й сонячно, в годині о восьмій різко похолодало, вітер трохи посилився і почав накрапати дощик. Невеликий дощ йшов з перервами майже всю ніч. На ранок вітер повністю змінив свій напрям з північно-східного на південний, небо цілий день було затягнене хмарами, іноді йшов дощик. Температура була градусів з 12. Тиск постійно був стабільним 744 мм. рт. ст. Час ловлі: з 17:00 неділі до 14:30 понеділка Місце: пірс номер 7, у Сергія пірс номер 8 Зловлено: 52 карасі, 11 плотвичок, 2 йоржа і один карп на 1.77 кг, загальна вага риби склала 16 кілограм. Сергій зловив 5 кг Наживка: клювало на все однаково, в основному я ловив на опариші Прикормка: власного виробництва з додаванням консервованої кукурудзи. Потім гороху, пшениці. Коли власна прикормка закінчилась замісив FishDream "Карась". Важливий момент: в прикормку налив три корочки ароматизатору FishDream "Big Fish" Снасті: фідер, також вночі були закинуті спутніки Вже давно я мріяв про рибалку з ночівлею. Вибір впав на Бочаницю тому що: там дуже затишні умови для відпочинку і вночі освітлено, там є столики й мангали, є можливість наловити годних карасів ще й нерідко клюють карпи і в цьому році ми ще там не були. Попередня розвідка вказувала на те, що рибка вже проклюнулась. Прикольно було те, що якраз перед нами звідти поїхав мій колега. Так ось він за цілий день зловив аж три карасики на вудку, клювало лише зранку, пірс №16. Дану інформацію я отримав вже ввечері, зміювати щось не хотілось, настрій зіпсувати цій новині теж було не під силу. Ще десь в четвер я зайняв для нас 16 та 17 пірси, але Сергій наполіг на тому, щоб ми були неподалік від машини. Тому ми розбили табір прямо біля стоянки автомобілей, на 7 і 8 пірсах. Люди, які вже звідти виїзджали підтвердили інформацію від мого колеги: клювало лише зранку, іто так собі... Отож ми поскладали вудки та почали готувати прикормку, у мене відразу відбувається клювання на кукурудзу в комишах. В цей момент в мене йокнуло серце, тому що я пам'ятаю чим закінчувались ці клювання торік, підсічка не вдалась. Після закорму місця та закидання фідера знову отримав там клювання, на цей раз вдалось засікти рибу. Це виявилась плотва, але дуже пристойного розміру! Цілий вечір я в тому місці ловив виключно плотву на кукурузку, великого розміру. Зміна насадки ні до чого не призводила. Я закинув чотири спутніка з надією на велику рибу. Фідери продовжували чомусь мовчати. Охоронці запропонували нам варену пшеничку для закорму, я погодився. А Сергій відмовився, у нього була трішки інша тактика - він ловив на манну бовтанку. Наперед напишу, що пізніше він все-таки підкинув трохи пшениці до своїх комишів. Час спливав, вітер почав сильнішати і на фідер Сергій спіймав плотвичку невеличкого розміру, а я витягнув йоржа. Я ще думав чи випускати його чи ні, бо це дуже смачний інгредієнт для ухи, все-таки випустив. Через хвилин 15 знову ловлю на фідера йоржа, на цей раз красунчика доволі великого розміру. Сонце почало вже сідати, а ми ще не бачили жодного клювання карася. Вітер почав нести холодне повітря, мені довелось вдіти на себе все, що я мав. Небо більше не було ясним, його почали обволочувати сірі хмари. Невдовзі почав моросити дощ. Саме під час дощу активізувалась плотва, у мене на кукурузку клювала крупна, а в Сергія на манку маленька. Дощ йшов не довго, він взагалі всю рибалку отак постійно накапував з перервами. З настанням темноти у Сергія почали попадатись на вудку карасики, але малого розміру. Всі мої спутніки так само мовчали, перезакидання фідеру нічого не давало. Вирішив я закинути фідерним вудилищем волосяну оснастку з мішечком з ПВА матеріалу гороху й пшенички, коли виймай цей матеріал він через не закриту коробочку з однієї сторони випав прямо у воду з пірсу. Я дуже швидко його підібрав і почав обдмухувати й трясти, це нічого не давало. 100 грн розчинилось прямо у мене в руках . Я вирішив йти спати до машини. Вночі мене розбудив Сергій. Сказав, що на моєму пірсі постійно дзенькає дзвіночок. Я прибіг і побачив, що 3 з 4 снастей спрацювали. Нарешті я витягнув з води карасів, при чому дуже достойного розміру! Швиденько заряджаю мастирку і задаюсь знову. Поки я налаштовував один спутнік, то клюнуло на інший - знову дістаю карася. Була приблизно друга година ночі, дощик накрапав тепер майже без перерв. Трохи половивши таким способом, я добув гарних карасів. Декілька разів переконавшись, що фідер взагалі не працює, і на вудку нічого не клює я взяв спальника і ліг спати прямо на пірсі. В цей же час Сергій так само як і ввечері ловив невеличких карасів на вудку. Прокинувся я десь в годині о шостій, і відразу помічаю, що на всіх спутніках були клювання. Одну снасть заволокло за сусідній від мене 6-тий пірс, в комиші, другу заволокло в комиші поближче. Третю снасть я виявив неподалік від Сергія, теж в комишах. Оцю останню снасть вдалось вийняти, там сидів крась вагою десь грамів в 600, можливо більше. Вирішую все-таки спасати снасті і можливо там теж буде риба тому лізу у воду. Озерна водичка вдосвіта дуже приємна, миттєво збадьорює організм, краще за будь-яку дорогу каву. Снасть, що була найблища до мене виявилась порожньою. Пливу за шостий пірс. Яке ж було моє здивування, коли я відчув на тому кінці леси якісь ривки. Риба! Я дуже акуратно повипутував лесу в комишах, і риба виявилась на оперативному просторі в ставку. Плавав я з підсаком, але підтягнути до себе рибу я не зміг - леска різала пальці, і була велика ймовірність сходу. Я її пустив і вона поплила від берега. В цей момент Сергій з мого пірсу почав підмотувати її до себе, а я бігом поплив на базу. Ми командними діями все-таки добули цю рибу. Це виявився дзеркальний карп вагою 1.77 кг. Ура!! Я налаштував спутніки заново і закинув їх. На них клювали карасі, але приблизно о восьмій ранку сталась подія, яка перевернула хід всієї рибалку. Почав працювати фідер. Після цього потребу у всіх інших снастях просто відпала. Я повиймав все, лишив тільки одну вудку з кукурудзою на карпа в комишах. Один чи два рази там були клювання, але я прозівав і риба встигала заволокти все в ко миші. Також перед тим як перестати ловити на спутніки, я не зміг витягнути ще мінімум три хороші риби(заволокувала в комиші). На фідер карася клював дуже впевнено й гарно: спочатку одне-два легке потягування, а потім сильне до води. Іноді клювало сходу дуже сильно так, що фідер аж згинався весь. Ляпота . Всі карасі були гарні як на підбір, в районі 200-300 грам. Але фідер Сергія мовчав, зрідка клювала невеличка риба на вудку. Я пробував експериментувати з наживкою: до опаришів чіпляв також кукурудзу, іноді - хробака. Пробував також ароматизувати насадку Sensas-івськими пшикавками. Це нічого не змінювало: клювало постійно і впевнено, вся риба стандартна, дуже кльова і приємна. Сергій вже й пробував ловити на мою прикормку, навіть перебрався до мене і кидав в ті ж місця, що й я. Це нічого не давало, у мене клювало, а у нього ні. Прямо містика якась. Тому він вирішив ловити на спутніки, і це було дуже вірно. З одинадцятої до третьої години він встиг натягати великих карасів. Я ж ловив одним-єдиним фідером, класика жанру. Вудку яку я довго не виймав все-таки заплуталась, на неї приплив великий карась, я кого я тягнув фідером. Довелося все рвати і перероблювати. Сталась одна дуже неприємна подія: в цифровому фотоапараті Сергія закінчився заряд акумуляторних батарейок, причому я їх взяв з собою два комплекти, мабуть вони кончені , тому фотографій так мало і відео я зняв лише вдома. Я навіть нічого не їв в той день. Бо такий був кльов, що боявся якщо я відійду, то він закінчиться. Також я вирішив поставити експеримент і крім традиційно засипаної в прикормку кукурудзи додав туди гороху, але це нічого не змінило. Потім ця прикормка закінчилась і я замішав просту куплену магазинну FishDream карась, теж додав гороху, кукурудзи і навіть пшениці: клювало так само. Вже в кінці рибалки я ловив лише на пучок хробаків з одним опаришем - це теж нічого не змінювало. Ще хочу написати, що карасі були двох різновидів: одні чисто сріблясті гладенькі, а інші золотисті шершаві. Мабуть перші - самки, другі - самці. Ікри в карасях ще трохи було. Взагалі рибалка вкрай сподобалась, риба у відро не помістилась, зайняла ще й пакет-маєчку BMW. От би ще потрапити на такий супер кльов!

Омеляна, 15.05.2011

Компаньйони: Олександр Гордійчук Погода: температура +20°C, тиск 740мм рт.ст., вітер ПдС 2м/с, чисте небо Час ловлі: з 07:00 до 13:00 Місце: спочатку дамба, потім в кущах Зловлено: 1 карась, 1 плотва Наживка: мастирка Прикормка: мастирка Снасті: спутніки, вудка В суботу ввечері зателефонував колега з роботи і запропонував кудись махнути на рибалку. Я розраховував на рибалку в Бочаниці вночі з неділі на понеділок, а мені повідомили що саме там добре клює на хробаки. Тому я погодився поїхати кудись в суботу на рибалку, щоб накопати там в сільській місцевості червів. Вибір впав на Омеляну, тому що там безкоштовно, недалеко від міста і в минулому році в дану пору там вже клювала риба. Наварити мастирки зайняло у мене годину часу. Ми виїхали десь о шостій, тому коли прибули на місце вже майже всі місця були зайнятими. Я приютився на дамбі, а Саша сів на кутку. Як виявилось це був якийсь поганий день, і у всіх рибалок клювання не було. Всі хто ловив на торф'янику переключились на менший став з островом - там хоч клював мілкий карасик, розміром з пальчик. Я ж все-такий розгорнув свої спутніки з мастиркою і почав чекати на покльовки. Поки чекав то пройшовся по всьому ставку подивитись як у рибалок справи. Дійсно, не клювало нічого. Лише в чоловіків на човні карасик хоч трохи клював, і в одного чоловіка на березі в куща з південної сторони непогано клював карась нормального розміру на опариша. Коли я повернувся на місце, то отримав клювання на один з спутніків і дістав карася. І знову все стало тихо. Від нічого робити пішов копати хробаків, накопав їх на найблищому сміттєзвалищі більш ніж достатньо. Вже був задоволений, оскільки повністю був підготовлений до нічної рибалки: мастирки наварено пару кілограм, хробаків вистачить навіть на чотирьох людей! В мого товариша взагалі нічого не клювало, лише плотва терлася по поплавкам і залишала там свою ікру. Я побачив в бінокль, що той мужик в кущах почав збиратись додому і швиденько пішов зайняти його місце. Коли прийшов - вже два хлопці були там, але місця вистачило й мені. На новому місці я спіймав вудкою на мастирку одну плотвичку, а спутніки так і промовчали до кінця рибалки. Ці дві рибки в кінці рибалки я випустив. Довелось замінити геть спущене колесо в машині і ми поїхали додому.

Шпанів, 09.05.2011

Компаньйони: Сергій Арцаба Погода: +21°C, тиск 750мм рт.ст., вітер Північний 6м/с, спочатку безхмарне немо, потім почали з'являтись білі хмари, все більші і більші Час ловлі: з 06:15 до 14:30 Місце: під улюбленою вербою :) Зловлено: мною один карп, мій компаньйон взяв десь 5 краснопірок, спортивного карасика(на канавах), два окуня Наживка: мастирка, хробак, опариш Прикормка: відсутня, Сергій прикормлював фішдрім-річка + макуха Снасті: спутніки, вудки Знову вихідний, якже без рибалки. Спочатку я мав їхати в Омеляну, але моєму знайомому щось не склалось і ввечері перед рибалкою я був поставлений перед фактом, що ми нікуди не їдемо . Звичайно, що я вже був настроєний на рибалку, тому приймаю рішення поїхати хоч кудись Зателефонував своєму колезі з пропозицією махнути в Шпанів на велисипедах. Його вєлік був десь відсутнім, тому він міг йти лише пішки, але на рибалку теж хотів. Грець з ним, йдемо пішки. Прийшли на ставок, а там вже купа народу. Я вже й злякався, що моє улюблене місце буде зайняте. Але все обійшлось. Розклались:я з надією закинув спутніки на ту саму горілу мастирку, що й минулого разу, а Сергій закинув поплавчанку, закормились і почали чекати. Тривалий час нічого не клювало. Я був готовий до цього і дістав спінінг. Пішов кидати блесну Aglia№4 жовтого кольору, але на кожній проводці лише виймав з води нитчасті водорості у величезній кількості і через раз кропивку. Тобто ставок вже починає заростати рослинністю. Потім я ще змінив приману на віброхвост Relax Kopyto, але це не дало жодного результату Мирна риба так і не клювала, у інших рабалок на ставку теж. Ми вдалось зловити на поплавчанку Сергія одну краспоперку невеличкою розміру. Наживка - опариш. Так ми й сиділи над вудками чекаючи покльовок, час від часу покидуючи спінінги - все безрезультатно. Трішки пізніше до нас приїхав наш товариш Глєб, але він не ловив рибу, а просто катався на велосипеді в своє задоволення До кінця рибалки так нічого у нас і не клюнуло, і в інших рибалок на ставку теж. Ще раз переконався для себе, що риба тут дуже прошена. Однозначно не варто рибалити при північному вітрі, тому що хвиля йде з мілкої частини водойми і несе сміття й водорості. Ловити в таких умовах на донну снасть неможливо.

Шпанів, 07.05.2011

Компаньйони: Тарас Кватерчук Погода: +8°C, тиск 743мм рт.ст. вітер ПнЗ 6м/с,вдосвіта чисте небо пізніше затягнулось свинцевими хмарами Час ловлі: з 06:15 до 09:30 Місце: під улюбленою вербою :) Зловлено: мною один карп, мій компаньйон взяв десь 5 краснопірок, спортивного карасика(на канавах), два окуня Наживка: мастирка Прикормка: відсутня Снасті: спутніки, літня мормишка Вирішили на цих вихідних спробувати зловити якусь рибу в Шпанові. В першу чергу нас цікавили лини, але ми звісно не відповимось і від інших Вдосвіта ми осідлали залізних коней(горних велосипедів) і через Золотіїв поїхали на Шпанів. Коли їхали, то на небі не було жодної хмаринки, а повітря було теплим. Ми навіть зраділи, бо прогноз передавав набагато гіршу ситуацію. Коли прибули на місце, то вже вставало сонечко і на ставочку було виявлено 4 рибалки. Один з них вже зумів спіймати на спінінг окуня грам на 200. Я зайняв свою улюблену позицію неподалік від зрізаної верби, а Тарас пішов шукати рибу зі своєю мормишкою. Я швиденько зарядив аж чотири спутніка і теж завзято почав ловити вудкою з літньою мормишкою. Мабуть у мене поки що руки до цієї незвичайної снасті не вірно налаштовані, тому всі мої потуги хоч щось зловити не увінчались успіхом. До мене підійшов один з рибалок і попросив мастирку, сказав, що не бачив ні однієї покльовки, перепробував вже всі наживки і хоче ще спробувати мастирку. Забігаючи вперед скажу, що він так і поїхав додому ні з чим. Хоча, як він сказав, два роки назад тут доволі не погано влітку покльовував карп. Напишу ще два слова про свою мастирку. Як завжди я провтикав момент і горох трохи підгорів. Я не став вже нічого перероблювати оскільки це ж Шпанів, що там буде ловитися... Тільки на цей раз горох пригорів так, що вкінці мастирка вийшла коричнево-бурого кольору Доречі після рибалки в мене ще ця мастирка залишилась, і я її ще використаю на якійсь рибалці. Доволі натішившись літньою мормишкою я повернувся до своїх спінінгів, і від нічого-робити трішки приліг вздрімнути. Прокинувся хвилин через 10 від нестерпного холоду. Небо стало сірим, все в важких сірих хмарах. Температура відразу понизилась на кілька градусів. Я трішки попригав, порозминався і щоб зігрітися ще - взяв велосипеда і поїхав до інших рибалок, дізнатись як у них там кльов. По дорозі я зузстрів одного з них - він вже їхав додому. Ні одної покльовки в нього. Потім я під'їхав до іншого - він теж вже збирався, теж не бачив жодного клювання. "Мда..." - подумав я собі, і вирішив просто об'їхати ставок, щоб зігритися і трішки поробити фоток. Коли я вже під'їхав до кінця ставка побачив дуже цікаву картину. Тільки тут потрібно написати, що цей ставок складається з двох частин: одна метрів 50 на 50 впадає через трубу під дорогою у велику частину(на якій ми ловили). Так ось, під'їхавши до тієї калюжі я побачив боротьбу людини з рибою. Швиденько дістав фотік і почав знімати. Ось ще окремо фотографія цього красунчика. До речі зловлений він на горох. В цей же самий час Тарас ловив рибу десь на Усті, а потім ще й на канавах. З його слів річка тут була як мертва, а на канаві вдалося спіймати мікрокарасика. Потім він повернувся на наш ставок і зловив ще окунчика і знайшов місце під якоюсь вербою де клювала красноперка. Я ж був під глибоким враженняв від такого гігантського карпа з такої малої калюжі! Помаленьку поїхав до своїх снастей. Як побачив, що на одному спінінгу впав дзвіночок, прибавив газку, а серце почало битись сильніше. Швиденько схопив спінінга до рук і почав крутити катушку, через метрів 5 відчув приємні потяжки з того боку. Є! Помаленьку підвів до берега і взяв рибу рукою. То виявився карпик, але весь дуже сильно покритий слизом. Причому він вже був якимось ветераном рибалки, тому що верхня губа у нього повністю була відсутньою. Я крепко зрадів своєму першому трофею на даній водоймі! Приблизно в цей момент до мене прийшов Тарас і сказав, що вже пора і честь знати. Мої переконання залишитись на нього ніяк не діяли, тому що в дома були незавершені справи. Я через нехочу зібрав всі снасті і ми поїхали додому. Тарась по своїм справам, а я на панщину - до тещі на город, де промахав лопатою до четвертої дня. Але рибалка на Шпанівському "Любительському" ставку однозначно вдалась!