Городище, 23.07.2011

Компаньйони: Олександр Гордійчук, Віталій Чебан, Олександр Протас, Василь Протас Погода: постійний сильний західний вітер силою 4-5 м/с, ввечері та вночі доволі прохолодно, на наступний день зранку пасмурно, в обід розвиднилось і стало по-літньому жарко і приємно. Також ввечері накрапував дощик. Тиск постійно швидко зростав. Час ловлі: з 20:00 п'ятниці до 17:00 суботи. Місце: за 100 метрів від вагончика сторожів в сторону дамби. Зловлено: 6,5 кілограмів карасів, в тому числі один карпик грам на 500-600, один карась на 800 грам і пару штук грам по 300, 1 канальний сомик, 5 плотвиць. Наживка: опариші, хробак. Також пробував закидати кукурудзу, манку, мастирку, горох. Прикормка: власного виробництва з додаванням консервованої кукурудзи(а пізніше і гороху і пшениці), в прикормку налив три корочки ароматизатору FishDream "Big Fish". Снасті: фідер, спутніки, вудки, метод. Нарешті ми зібрались виїхати на рибалку всім робочим колективом! Як завжди спочатку було десятки бажаючих, але як дійшло суть до діла, то лишилось лише шість чоловік. Це теж було не погано. Попередньо ми обирали водойму таку, щоб були гарні умови як для самої риболовлі, так і купа місця для відпочину. Після недовгих дискусій прийняли рішення їхати в Городище Корецького району. Ми добряче підготувались, понабирали з собою опаришів, гнойових хробаків, гороху, мастирки, манки-бовтушки і навіть пареної плениці. Відразу напишу, що найкраще працював опариш та хробак. Виїхали ми в п'ятницю після закінчення трудового дня. Дорогу обрали через село Світанок. Це найгірший під'їзд до водойми, де мені довелося побувати. Останні пару кілометрів потрібно їхати якоюсь польовою дорогою з невисихаючими калюжами, щоб перебратись на іншу сторону ставка треба їхати по дамбі, яка теж мабуть ніколи не позбавляється грязюки й калюж. Так що будьте обережними в дощову погоду! Після того, як ми зайняли місце і підготували всі наживки, снасті та прикормки стало темніти, а потім ще й накрапувати дощик. Першою виловленою рибкою виявився так званий американський сомик. Власник водойми сказав нам, що сам без поняття де він тут взявся, але його тут вистачає сповна. Потім потроху почав прокльовувати карась. Розмір був різний, але в основному трішки більший за долоню або на долоню. У мене вже в повній темноті поплавчана вудка виявилась запутаною в кущах - видно якась риба все-таки спокусилась хробачком і добряче повела в сторону метрів 4 і там зірвалась. Я дістав вудку на берег, застромив добряче фідери в берег(вбив стояки між лескою і катушкою) і ліг спати. Підйом о четвертій двадцять ранку і в бій! Клювало не дуже добре, у моїх колег зліва, які не спали всю ніч клювало набагато краще. Але у них було багато сходів риби. Карась був розмір трохи більше долоні. Головна проблема на цій рибалці - це був вітер який дув прямісінько в пику і робив доволі серйозну хвилю. Потім хлопцям понавітрьювало аж губи, що вони потріскались. З наживок однаково працювали як хробак так і опариш, все інше набагато гірше. Я отримав чітку покльовку на метод, де була кукурудза на волосі, але не зміг підсачити пристойного карася . Взагалі я вже так починаю для себе відзначати, що всі мої невдачі, які трапляються на риболовлі виникають через мою лінь. Половина з нашої компанії десь о дванадцятій годині після смачної ухи порулила на Рівне, а ми з Сашком і його братом Василем вирішили залишитись ще трохи. Ми вже хотіли навіть помаленьку збиратись у дорогу, але тут почало потроху розпогоджуватись, хоча вітер не вщухав. У мене в цей час кльов трішки притих, а у братів навпаки сильно активізувався, хоча клював крась не великого розміру. Десь о 13:30 після години безклів'я я почав сприскувати сенсасівською пирскавкою з запахом полуниці на наживку і у мене відразу на три вудки по черзі клюють карасі доволі пристойного розміру, і в 13:44 на фідер відбулась отака покльовка(наживкою там виступав пожований й покоцаний надкушений хробачок): кінчик ніжно потягувало у воду сантиметрів на 5 і відпускало назад, і так разів шість підряд. Я вже почав втрачати витримку і дочекавшись чергової потяжки підсікнув - Є! Аж фрикціон почав відігравати, практично без проблем дотягнув до берега рибу і всі разом її підсачили. Це виявився карась вагою 800 грам, але з трохи більшої ніж зазвичай і тупорилішою головою, а тіло його було не круглуватим, а видовженим. Старі рибалки мені колись казали, що саме так виглядають самці карасів, ну я х.з. але це мій трофей. Далі у мене знову наступила затяжна перерва з кльовом.. Карасі клювали, але не часто і не впевнено. Взагалі на цьому ставку було дуже мало вірнякових 100% покльовок, в основному всі вони були легкими й ніжними. Виключення становить мабуть карпик грам на 500, який клюнув у Віталіка зранку на фідер. Сонечко вже почало доволі сильно припікати, то ж Сашко роздягнувся і пішов у воду закормити собі місце запареною макухою. Потім це позитивно ж таки відобразилось у нього на кльові. Коли він прикормлював, то заодно й прощупав дно. Воно тут однорідне, помірно мулисте, без перепадів взагалі. Ближче до центра водойми має глубину максимум 2,5 метра. Коротше це типове затоплене торфовище, тільки у непоганому стані. О 15:30 я виявив відсутність на поверхні води у своєму звичному місці поплавка з наживленою кукурузкою. Взяв в руки вудку і відчув приємну важкість на тому кінці. Після нетривалого виважування коропчик вагою десь у півкіля відправляється у садок. Можливо на вудку я б зловив і ще щось, крім однієї риби за цілу добу, але кляті хвилі не давали шансів. Взагалі рибалка виявилась трудовою і доволі тяжкою, але результатом я безумовно задоволений. Якщо колись ще раз потраплю сюди ж на рибалку намагатимусь сісти якраз навпроти нашого місця - на полуострові. Мабуть там глибина побільша, і кущі трохи захистять від можливого вітру.