Басів Кут, 30.07.2011

Компаньйони: відсутні Погода: +18, вітер майже був непомітний, але постійно змінював свій напрям. Тиск 734 мм. рт.ст.. Було відчуття, що ось-ось почнеться негода(на ніч і весь наступний день так і сталось - лив дощ). Час ловлі: з 17:00 до 20:00. Місце: солдатських пляж. Зловлено: нічого. Наживка: опариші. Прикормка: салапінка. Снасті: фідер. На ці вихідні ми мали поїхати в село, але ранковий дощ відбив всю охоту у мого тестя - ми лишились вдома. Але відро навареної салапінки та дві пачки опаришів в холодильнику не давали мені спокою. Після нічого затяжного дощу, як не дивно, день задався сонячним. Я зателефонував Сергію і ми поїхали на вечір на Басік. Приїхали ми на солдатський пляж, там майже всі місця були зайняті риболовома, було лише півтора місця біля самої осоки справа. До речі всі ті рибаки разом взяті при нас дістали з води лише одного підлящика на спутніка. Сергію щось стало наломно розмотувати фідера, тому ловив лише я один. За цілий вечір я побачив лише одне клювання, яке не зміг реалізувати. Вкінці рибалки до мене зателефонував мій викладач з універу спитати як краще добратись до села Городище Корецького району. Я йому все пояснив на пальцях і відразу домовився зустрітись, щоб передати всю свою прикормку і опариші. Пізніше зробивши цей акт доброї волі я відчув якесь полегшення. Хоч і рибалка на цих вихідних не вдалась, але хорошій людині допоміг. Басівікутське озеро - це водойма ще та, ніколи не знаєш, що тебе там чекає. Можливо й одне клювання за цілу вечірню рибалку. Отак.